Спецпроект

Один із проектів "музеєфікації" Десятинної - церква висотою 125 метрів

На місці Десятинної церкви може з'явитися височезна споруда.

Таким є один із варіантів, які розглядають на конкурсі, влаштованому міською владою, повідомляє "Перший національний".

Дев'ять проектів того, що може бути на місці Десятинки, вже півроку розглядає авторитетне журі з 15 архітекторів. Макети громадськості не показують, але, побоюючись забудови, археологи зробили фотографії можливих варіантів.

Серед них є, скажімо, споруда, вища за Лаврську дзвіницю, або гігантський храм на три тисячі осіб.

Археолог Гліб Івакін про плани музеєфікації першого храму на Русі

"Там є такі варіанти, ну наприклад, церква висотою 125 метрів, - сказав директор Інституту археології НАН України Гліб Івакін. - Це абсурд. Не можна нічого нового будувати на місці пам'ятки, взагалі всі роботи мають бути тільки з метою або збереження цієї пам'ятки, або дослідження".

Такі споруди можуть зруйнувати пам'ятку. Член журі Лариса Скорик заспокоює, мовляв, у конкурсі йшлося лише про музеєфікацію та консервацію залишків Десятинної:  "Багато проектів просто категорично відбігають від умов конкурсу".

Міфи і правда про Десятинну церкву

Зараз геологи беруть ґрунт на аналіз. За тиждень з'ясують, яке навантаження може витримати цей пагорб.

"Для подальших робіт, які, можливо, будуть тут проводитися, якість ґрунту матиме принципове значення, - сказав начальник геологічної експедиції Григорій Левітас. - Оскільки ми не знаємо, що знаходиться під нашими ногами".

Усі проекти і переможця обіцяють оприлюднити наступного тижня.

У березні 2011 року міністр культури Михайло Кулиняк запевнив, що на місці залишків фундаменту Десятинної церкви буде музей, а не церква.

Перед тим головний архітектор Києва Сергій Целовальник повідомив, що "над фундаментом Десятинної не буде побудовано нічого".

В листопаді 2010 року заступник міністра культури України Тімофій Кохан запевняв про протилежне: що указ про будівництво нової церкви підписав особисто Віктор Янукович, а головний архітектор Києва Сергій Целовальник обере найбільш відповідний проект із трьох замовлених.

«Вироки виконувати негайно!...»

22 травня минула 73 річниця оголошення Військовим судом оперативної групи (ВСОГ) «Вісла» перших смертних вироків

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

«Люди бігли і голосили: «Навічно!» - спогади спецпоселенки з Полтавщини

Уже 45 років Ольга Янкевич, уродженка Луцька, мешкає на Семенівщині. Проте назавжди запам’ятала січень 1950-го, коли їй із родиною довелося надовго залишити Україну. Її, тоді 9-річну дівчинку, разом із старшою сестрою, мамою і бабусею, комуністична влада зарахувала до «ворогів народу» і виселила на спецпоселення до Сибіру.

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.