Спецпроект

Один із проектів "музеєфікації" Десятинної - церква висотою 125 метрів

На місці Десятинної церкви може з'явитися височезна споруда.

Таким є один із варіантів, які розглядають на конкурсі, влаштованому міською владою, повідомляє "Перший національний".

Дев'ять проектів того, що може бути на місці Десятинки, вже півроку розглядає авторитетне журі з 15 архітекторів. Макети громадськості не показують, але, побоюючись забудови, археологи зробили фотографії можливих варіантів.

Серед них є, скажімо, споруда, вища за Лаврську дзвіницю, або гігантський храм на три тисячі осіб.

Археолог Гліб Івакін про плани музеєфікації першого храму на Русі

"Там є такі варіанти, ну наприклад, церква висотою 125 метрів, - сказав директор Інституту археології НАН України Гліб Івакін. - Це абсурд. Не можна нічого нового будувати на місці пам'ятки, взагалі всі роботи мають бути тільки з метою або збереження цієї пам'ятки, або дослідження".

Такі споруди можуть зруйнувати пам'ятку. Член журі Лариса Скорик заспокоює, мовляв, у конкурсі йшлося лише про музеєфікацію та консервацію залишків Десятинної:  "Багато проектів просто категорично відбігають від умов конкурсу".

Міфи і правда про Десятинну церкву

Зараз геологи беруть ґрунт на аналіз. За тиждень з'ясують, яке навантаження може витримати цей пагорб.

"Для подальших робіт, які, можливо, будуть тут проводитися, якість ґрунту матиме принципове значення, - сказав начальник геологічної експедиції Григорій Левітас. - Оскільки ми не знаємо, що знаходиться під нашими ногами".

Усі проекти і переможця обіцяють оприлюднити наступного тижня.

У березні 2011 року міністр культури Михайло Кулиняк запевнив, що на місці залишків фундаменту Десятинної церкви буде музей, а не церква.

Перед тим головний архітектор Києва Сергій Целовальник повідомив, що "над фундаментом Десятинної не буде побудовано нічого".

В листопаді 2010 року заступник міністра культури України Тімофій Кохан запевняв про протилежне: що указ про будівництво нової церкви підписав особисто Віктор Янукович, а головний архітектор Києва Сергій Целовальник обере найбільш відповідний проект із трьох замовлених.

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.