Спецпроект

Один із проектів "музеєфікації" Десятинної - церква висотою 125 метрів

На місці Десятинної церкви може з'явитися височезна споруда.

Таким є один із варіантів, які розглядають на конкурсі, влаштованому міською владою, повідомляє "Перший національний".

Дев'ять проектів того, що може бути на місці Десятинки, вже півроку розглядає авторитетне журі з 15 архітекторів. Макети громадськості не показують, але, побоюючись забудови, археологи зробили фотографії можливих варіантів.

Серед них є, скажімо, споруда, вища за Лаврську дзвіницю, або гігантський храм на три тисячі осіб.

Археолог Гліб Івакін про плани музеєфікації першого храму на Русі

"Там є такі варіанти, ну наприклад, церква висотою 125 метрів, - сказав директор Інституту археології НАН України Гліб Івакін. - Це абсурд. Не можна нічого нового будувати на місці пам'ятки, взагалі всі роботи мають бути тільки з метою або збереження цієї пам'ятки, або дослідження".

Такі споруди можуть зруйнувати пам'ятку. Член журі Лариса Скорик заспокоює, мовляв, у конкурсі йшлося лише про музеєфікацію та консервацію залишків Десятинної:  "Багато проектів просто категорично відбігають від умов конкурсу".

Міфи і правда про Десятинну церкву

Зараз геологи беруть ґрунт на аналіз. За тиждень з'ясують, яке навантаження може витримати цей пагорб.

"Для подальших робіт, які, можливо, будуть тут проводитися, якість ґрунту матиме принципове значення, - сказав начальник геологічної експедиції Григорій Левітас. - Оскільки ми не знаємо, що знаходиться під нашими ногами".

Усі проекти і переможця обіцяють оприлюднити наступного тижня.

У березні 2011 року міністр культури Михайло Кулиняк запевнив, що на місці залишків фундаменту Десятинної церкви буде музей, а не церква.

Перед тим головний архітектор Києва Сергій Целовальник повідомив, що "над фундаментом Десятинної не буде побудовано нічого".

В листопаді 2010 року заступник міністра культури України Тімофій Кохан запевняв про протилежне: що указ про будівництво нової церкви підписав особисто Віктор Янукович, а головний архітектор Києва Сергій Целовальник обере найбільш відповідний проект із трьох замовлених.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.