Спецпроект

У Сімферополі розтрощили Дзержинського (ФОТО)

У Сімферополі, в Центральному музеї Тавриди, пошкоджено пам'ятник радянському державному діячеві Феліксу Дзержинському.

Про це повідомив сайт міста Сімферополя з посиланням на директора музею Андрія Мальгіна.

За словами директора, раніше виготовлений з бетону 4-метровий пам'ятник стояв біля Національного університету державної податкової служби, а потім був переданий музею і встановлений у сквері. "Ми хотіли зробити парк скульптур радянського суспільства, тому що ці демонтовані пам'ятники відображають досить цікавий історичний період", - додав керівник музею.

 З цього ракурсу Фелікс Едмундович вгадується хіба що за характерною борідкою

В ніч з суботи на неділю невідомі скинули верхню частину скульптури і розбили її. "Судячи з усього, це не хуліганство, тому що треба було залізти туди і докласти зусиль, це не п'яна молодь, а люди, у яких в голові є певні думки. Там певний характер пошкоджень - били кувалдою", - додав Мальгін.

"До міліції ми не заявляли, оскільки цей пам'ятник ніде не значився і перебував на території, на якій не можна було забезпечити його охорону", - зазначив керівник музею.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.