Спецпроект

Анонс: музей Шевченка запрошує на лекцію про благодійника Кобзаря

Національний музей Тараса Шевченка (бульвар Т.Шевченка, 12) 15 червня о 15:00 запрошує на відкритий науковий семінар "Київський період життя І.М. Сошенка".

Доповідач: старший науковий співробітник НМТШ Єрмоленко Юлія Едуардівна.

З нагоди 135-річчя від дня смерті побратима Т.Г.Шевченка, його "незабутнього благодійника" - Івана Максимовича Сошенка - в залах музею відбудеться відкритий науковий семінар "Київський період життя І.М.Сошенка".

Мова йтиме  про останні 20 років життя художника та педагога, які він провів у Києві, викладаючи малювання та краснопис у ІІ-ій Київській чоловічій гімназії. З Тарасом Шевченком Івана Сошенка пов'язувала тепла дружба, вони листувалися, зустрічалися, зокрема, під час останньої подорожі Т.Шевченка до України у 1859 році.

Саме І.Сошенко познайомив Т.Шевченка з М.Чафлим - першим біографом поета. Товаришів називали "київська трійця". Спогади І.М.Сошенка про Т.Г.Шевченка у записах М.К.Чалого було вперше опубліковано в журналі "Основа" через рік після смерті Кобзаря.

Супроводом до семінару стане виставка (доповнення до експозиції).

На захід запрошуються музейні співробітники, києвознавці, журналісти та всі охочі. Вхід вільний.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.