Спецпроект

Анонс: музей Шевченка запрошує на лекцію про благодійника Кобзаря

Національний музей Тараса Шевченка (бульвар Т.Шевченка, 12) 15 червня о 15:00 запрошує на відкритий науковий семінар "Київський період життя І.М. Сошенка".

Доповідач: старший науковий співробітник НМТШ Єрмоленко Юлія Едуардівна.

З нагоди 135-річчя від дня смерті побратима Т.Г.Шевченка, його "незабутнього благодійника" - Івана Максимовича Сошенка - в залах музею відбудеться відкритий науковий семінар "Київський період життя І.М.Сошенка".

Мова йтиме  про останні 20 років життя художника та педагога, які він провів у Києві, викладаючи малювання та краснопис у ІІ-ій Київській чоловічій гімназії. З Тарасом Шевченком Івана Сошенка пов'язувала тепла дружба, вони листувалися, зустрічалися, зокрема, під час останньої подорожі Т.Шевченка до України у 1859 році.

Саме І.Сошенко познайомив Т.Шевченка з М.Чафлим - першим біографом поета. Товаришів називали "київська трійця". Спогади І.М.Сошенка про Т.Г.Шевченка у записах М.К.Чалого було вперше опубліковано в журналі "Основа" через рік після смерті Кобзаря.

Супроводом до семінару стане виставка (доповнення до експозиції).

На захід запрошуються музейні співробітники, києвознавці, журналісти та всі охочі. Вхід вільний.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.