Спецпроект

На Козацьких могилах реконструювали Берестецьку битву

У рамках заходів з відзначення 360-річчя битви під Берестечком у селі Пляшева Радивилівського району Рівненської області проведено реконструкцію однієї з найбільших битв у Європі часів Середньовіччя, в якій військо Богдана Хмельницького із татарськими союзниками протистояло війську польського короля.

Про це повідомляє УНІАН.

Відтворення битви проведено на території Національного музею-заповідника "Поле Берестецької битви" за участю козацьких та історичних товариств з України, Польщі, Чехії та Білорусі - всього близько 200 осіб.

У рамках урочистих заходів також було проведено всеукраїнський конкурс "Козацька звитяга". По завершенню його учасники поїхали до Луцька, де в місцевому замку візьмуть участь у лицарських поєдинках.

Битва під Берестечком - найбільший бій Хмельниччини, який відбувся 28 червня - 10 липня 1651 року.

Найближчим часом "Історична Правда" опублікує репортаж-екскурсію музеєм "Поле Берестецької битви", більш відомим як "Козацькі могили".

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.