Спецпроект

На Козацьких могилах реконструювали Берестецьку битву

У рамках заходів з відзначення 360-річчя битви під Берестечком у селі Пляшева Радивилівського району Рівненської області проведено реконструкцію однієї з найбільших битв у Європі часів Середньовіччя, в якій військо Богдана Хмельницького із татарськими союзниками протистояло війську польського короля.

Про це повідомляє УНІАН.

Відтворення битви проведено на території Національного музею-заповідника "Поле Берестецької битви" за участю козацьких та історичних товариств з України, Польщі, Чехії та Білорусі - всього близько 200 осіб.

У рамках урочистих заходів також було проведено всеукраїнський конкурс "Козацька звитяга". По завершенню його учасники поїхали до Луцька, де в місцевому замку візьмуть участь у лицарських поєдинках.

Битва під Берестечком - найбільший бій Хмельниччини, який відбувся 28 червня - 10 липня 1651 року.

Найближчим часом "Історична Правда" опублікує репортаж-екскурсію музеєм "Поле Берестецької битви", більш відомим як "Козацькі могили".

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".