Спецпроект

Анонс: лекція Дмитра Малакова про дух Києва

8 червня відбудеться лекція києвознавця Дмитра Малакова "Чи живий іще дух Києва?".

Початок - о 18.00. Місце - Лисенка, 3 (метро "Золоті ворота"), книгарня "Є".

"Новий час змінив у людей уявлення про справжній дух Києва. Раніше вважалося, що київське дерево - така ж святиня, як корова в Індії. Раніше, щоб знищити дерево у столиці, потрібен був дозвіл. А тепер безкарно вирубують цілі гаї...", - говорить Дмитро Малаков, старший науковий працівник Музею історії Києва.

 Поділ, 1959 рік. Ріг Спаської (за радянської влади вона називалася Героїв Триплля) і Межигірської. Зараз дерев тут уже нема. Фото: "Пам'яті київських трамваїв"

Науковець, що багато років присвятив вивченню архітектури та образу життя киян у різні історичні періоди - ХІХ сторіччя, німецької окупації та 50-х років - говоритиме з усіма охочими про те, чи існує досі дух Києва.

Дмитро Малаков народився у Києві у 1937 році. Інженер, краєзнавець, науковець Музею історії Києва. Автор книжок: "Книжкові знаки Георгія Малакова", "Архітектор Городецький", "Київ 1941-1943", "Архітерктор Григор'єв", "Прибуткові будинки Києва", "Ніби й не було війни...", книги спогадів "Оті два роки... ".

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.