Спецпроект

Анонс: лекція Дмитра Малакова про дух Києва

8 червня відбудеться лекція києвознавця Дмитра Малакова "Чи живий іще дух Києва?".

Початок - о 18.00. Місце - Лисенка, 3 (метро "Золоті ворота"), книгарня "Є".

"Новий час змінив у людей уявлення про справжній дух Києва. Раніше вважалося, що київське дерево - така ж святиня, як корова в Індії. Раніше, щоб знищити дерево у столиці, потрібен був дозвіл. А тепер безкарно вирубують цілі гаї...", - говорить Дмитро Малаков, старший науковий працівник Музею історії Києва.

 Поділ, 1959 рік. Ріг Спаської (за радянської влади вона називалася Героїв Триплля) і Межигірської. Зараз дерев тут уже нема. Фото: "Пам'яті київських трамваїв"

Науковець, що багато років присвятив вивченню архітектури та образу життя киян у різні історичні періоди - ХІХ сторіччя, німецької окупації та 50-х років - говоритиме з усіма охочими про те, чи існує досі дух Києва.

Дмитро Малаков народився у Києві у 1937 році. Інженер, краєзнавець, науковець Музею історії Києва. Автор книжок: "Книжкові знаки Георгія Малакова", "Архітектор Городецький", "Київ 1941-1943", "Архітерктор Григор'єв", "Прибуткові будинки Києва", "Ніби й не було війни...", книги спогадів "Оті два роки... ".

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.