Спецпроект

Анонс: лекція Дмитра Малакова про дух Києва

8 червня відбудеться лекція києвознавця Дмитра Малакова "Чи живий іще дух Києва?".

Початок - о 18.00. Місце - Лисенка, 3 (метро "Золоті ворота"), книгарня "Є".

"Новий час змінив у людей уявлення про справжній дух Києва. Раніше вважалося, що київське дерево - така ж святиня, як корова в Індії. Раніше, щоб знищити дерево у столиці, потрібен був дозвіл. А тепер безкарно вирубують цілі гаї...", - говорить Дмитро Малаков, старший науковий працівник Музею історії Києва.

 Поділ, 1959 рік. Ріг Спаської (за радянської влади вона називалася Героїв Триплля) і Межигірської. Зараз дерев тут уже нема. Фото: "Пам'яті київських трамваїв"

Науковець, що багато років присвятив вивченню архітектури та образу життя киян у різні історичні періоди - ХІХ сторіччя, німецької окупації та 50-х років - говоритиме з усіма охочими про те, чи існує досі дух Києва.

Дмитро Малаков народився у Києві у 1937 році. Інженер, краєзнавець, науковець Музею історії Києва. Автор книжок: "Книжкові знаки Георгія Малакова", "Архітектор Городецький", "Київ 1941-1943", "Архітерктор Григор'єв", "Прибуткові будинки Києва", "Ніби й не було війни...", книги спогадів "Оті два роки... ".

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".