Спецпроект

Анонс на завтра: Трипільська толока збирає друзів

16 липня в селі Легедзиному відбудеться традиційна Трипільська толока. Ентузіасти під керівництвом музейників будуватимуть традиційні трипільські житла, а у вільний час - відпочиватимуть на природі.

Цей рух розпочався 2008 року у с. Легедзине, що в Тальнівському районі Черкащини, коли виникла потреба рятувати дерев'яні каркаси трипільських жител на території музею державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура".

Директор заповідника - відомий культурний та громадський діяч, довкола якого крутиться археологічний, історичний і світ кіномистецтва, - Владислав Чабанюк покликав друзів на толоку. У перший рік її проведення відгукнулося понад дві сотні однодумців і товаришів з різних українських земель. Таким чином за ці роки виросло дві трипільські хати!

Толока 16 липня - це завершальна робота над двома трипільськими будівлями на території музею.

Що треба буде зробити: 

  • замісити глину з половою;
  • сформувати замісом стелю
    2-го поверху хати;
  • нагладити внутрішні стіни хати;
  • сформувати внутрішній інтер'єр хати
    (піч, вівтар, подіум, робоче місце);
  • покрасити фасад хати кольоровими глинами;
  • сплести тин з лози.

Трипільська толока 2011

План заходу на суботу, 16 липня:

08:00 -  10:00          заїзд учасників Толоки, реєстрація, легкий сніданок

10:00 - 15:00           робота на реконструйованій трипільській будівлі:

15:00 - 16:00           вмивання і купання після роботи на ставку

16:00 - 17:00           пізній обід

17:00 - 20:30         екскурсія на місця археологічних розкопок; екскурсія по музею; майданчик майстер-класів:

§  гончарний ліпний посуд,

§  гончарна земляна піч,

§  ткацтво,

§  розтирання зерна на трипільській зернотерці
та приготування з нього каші,

§  давні технології виготовлення олії

20:30 - 21:30           вечеря

21:30 - 23:00           забава: "Трипільські вечорниці"; переїзд учасників Толоки на місця ночівлі.

У 2003 році на Черкащині створено Державний історико-культурний заповідник "Трипільська культура". Основні завдання заповідника - охорона трипільського археологічного шару, його дослідження та популяризація знань про трипільську культуру. До складу ДІКЗ "Трипільська культура" входить 11 поселень, серед яких найбільші світові гіганти - "Тальянки" - 450 га, "Майданець" - 270 га, "Доброводи" - 250 га.

Щороку Трипільська експедиція інституту археології НАН України проводить спільно з Заповідником археологічні розкопки, знахідки з яких поповнюють його фонди.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.