Спецпроект

Анонс на завтра: Трипільська толока збирає друзів

16 липня в селі Легедзиному відбудеться традиційна Трипільська толока. Ентузіасти під керівництвом музейників будуватимуть традиційні трипільські житла, а у вільний час - відпочиватимуть на природі.

Цей рух розпочався 2008 року у с. Легедзине, що в Тальнівському районі Черкащини, коли виникла потреба рятувати дерев'яні каркаси трипільських жител на території музею державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура".

Директор заповідника - відомий культурний та громадський діяч, довкола якого крутиться археологічний, історичний і світ кіномистецтва, - Владислав Чабанюк покликав друзів на толоку. У перший рік її проведення відгукнулося понад дві сотні однодумців і товаришів з різних українських земель. Таким чином за ці роки виросло дві трипільські хати!

Толока 16 липня - це завершальна робота над двома трипільськими будівлями на території музею.

Що треба буде зробити: 

  • замісити глину з половою;
  • сформувати замісом стелю
    2-го поверху хати;
  • нагладити внутрішні стіни хати;
  • сформувати внутрішній інтер'єр хати
    (піч, вівтар, подіум, робоче місце);
  • покрасити фасад хати кольоровими глинами;
  • сплести тин з лози.

Трипільська толока 2011

План заходу на суботу, 16 липня:

08:00 -  10:00          заїзд учасників Толоки, реєстрація, легкий сніданок

10:00 - 15:00           робота на реконструйованій трипільській будівлі:

15:00 - 16:00           вмивання і купання після роботи на ставку

16:00 - 17:00           пізній обід

17:00 - 20:30         екскурсія на місця археологічних розкопок; екскурсія по музею; майданчик майстер-класів:

§  гончарний ліпний посуд,

§  гончарна земляна піч,

§  ткацтво,

§  розтирання зерна на трипільській зернотерці
та приготування з нього каші,

§  давні технології виготовлення олії

20:30 - 21:30           вечеря

21:30 - 23:00           забава: "Трипільські вечорниці"; переїзд учасників Толоки на місця ночівлі.

У 2003 році на Черкащині створено Державний історико-культурний заповідник "Трипільська культура". Основні завдання заповідника - охорона трипільського археологічного шару, його дослідження та популяризація знань про трипільську культуру. До складу ДІКЗ "Трипільська культура" входить 11 поселень, серед яких найбільші світові гіганти - "Тальянки" - 450 га, "Майданець" - 270 га, "Доброводи" - 250 га.

Щороку Трипільська експедиція інституту археології НАН України проводить спільно з Заповідником археологічні розкопки, знахідки з яких поповнюють його фонди.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.