Спецпроект

Анонс на завтра: Трипільська толока збирає друзів

16 липня в селі Легедзиному відбудеться традиційна Трипільська толока. Ентузіасти під керівництвом музейників будуватимуть традиційні трипільські житла, а у вільний час - відпочиватимуть на природі.

Цей рух розпочався 2008 року у с. Легедзине, що в Тальнівському районі Черкащини, коли виникла потреба рятувати дерев'яні каркаси трипільських жител на території музею державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура".

Директор заповідника - відомий культурний та громадський діяч, довкола якого крутиться археологічний, історичний і світ кіномистецтва, - Владислав Чабанюк покликав друзів на толоку. У перший рік її проведення відгукнулося понад дві сотні однодумців і товаришів з різних українських земель. Таким чином за ці роки виросло дві трипільські хати!

Толока 16 липня - це завершальна робота над двома трипільськими будівлями на території музею.

Що треба буде зробити: 

  • замісити глину з половою;
  • сформувати замісом стелю
    2-го поверху хати;
  • нагладити внутрішні стіни хати;
  • сформувати внутрішній інтер'єр хати
    (піч, вівтар, подіум, робоче місце);
  • покрасити фасад хати кольоровими глинами;
  • сплести тин з лози.

Трипільська толока 2011

План заходу на суботу, 16 липня:

08:00 -  10:00          заїзд учасників Толоки, реєстрація, легкий сніданок

10:00 - 15:00           робота на реконструйованій трипільській будівлі:

15:00 - 16:00           вмивання і купання після роботи на ставку

16:00 - 17:00           пізній обід

17:00 - 20:30         екскурсія на місця археологічних розкопок; екскурсія по музею; майданчик майстер-класів:

§  гончарний ліпний посуд,

§  гончарна земляна піч,

§  ткацтво,

§  розтирання зерна на трипільській зернотерці
та приготування з нього каші,

§  давні технології виготовлення олії

20:30 - 21:30           вечеря

21:30 - 23:00           забава: "Трипільські вечорниці"; переїзд учасників Толоки на місця ночівлі.

У 2003 році на Черкащині створено Державний історико-культурний заповідник "Трипільська культура". Основні завдання заповідника - охорона трипільського археологічного шару, його дослідження та популяризація знань про трипільську культуру. До складу ДІКЗ "Трипільська культура" входить 11 поселень, серед яких найбільші світові гіганти - "Тальянки" - 450 га, "Майданець" - 270 га, "Доброводи" - 250 га.

Щороку Трипільська експедиція інституту археології НАН України проводить спільно з Заповідником археологічні розкопки, знахідки з яких поповнюють його фонди.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.