Спецпроект

Анонс на завтра: Трипільська толока збирає друзів

16 липня в селі Легедзиному відбудеться традиційна Трипільська толока. Ентузіасти під керівництвом музейників будуватимуть традиційні трипільські житла, а у вільний час - відпочиватимуть на природі.

Цей рух розпочався 2008 року у с. Легедзине, що в Тальнівському районі Черкащини, коли виникла потреба рятувати дерев'яні каркаси трипільських жител на території музею державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура".

Директор заповідника - відомий культурний та громадський діяч, довкола якого крутиться археологічний, історичний і світ кіномистецтва, - Владислав Чабанюк покликав друзів на толоку. У перший рік її проведення відгукнулося понад дві сотні однодумців і товаришів з різних українських земель. Таким чином за ці роки виросло дві трипільські хати!

Толока 16 липня - це завершальна робота над двома трипільськими будівлями на території музею.

Що треба буде зробити: 

  • замісити глину з половою;
  • сформувати замісом стелю
    2-го поверху хати;
  • нагладити внутрішні стіни хати;
  • сформувати внутрішній інтер'єр хати
    (піч, вівтар, подіум, робоче місце);
  • покрасити фасад хати кольоровими глинами;
  • сплести тин з лози.

Трипільська толока 2011

План заходу на суботу, 16 липня:

08:00 -  10:00          заїзд учасників Толоки, реєстрація, легкий сніданок

10:00 - 15:00           робота на реконструйованій трипільській будівлі:

15:00 - 16:00           вмивання і купання після роботи на ставку

16:00 - 17:00           пізній обід

17:00 - 20:30         екскурсія на місця археологічних розкопок; екскурсія по музею; майданчик майстер-класів:

§  гончарний ліпний посуд,

§  гончарна земляна піч,

§  ткацтво,

§  розтирання зерна на трипільській зернотерці
та приготування з нього каші,

§  давні технології виготовлення олії

20:30 - 21:30           вечеря

21:30 - 23:00           забава: "Трипільські вечорниці"; переїзд учасників Толоки на місця ночівлі.

У 2003 році на Черкащині створено Державний історико-культурний заповідник "Трипільська культура". Основні завдання заповідника - охорона трипільського археологічного шару, його дослідження та популяризація знань про трипільську культуру. До складу ДІКЗ "Трипільська культура" входить 11 поселень, серед яких найбільші світові гіганти - "Тальянки" - 450 га, "Майданець" - 270 га, "Доброводи" - 250 га.

Щороку Трипільська експедиція інституту археології НАН України проводить спільно з Заповідником археологічні розкопки, знахідки з яких поповнюють його фонди.

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.