Спецпроект

ПОЛЯКИ ЗАВЕРШИЛИ РОЗСЛІДУВАННЯ КАТАСТРОФИ ПІД СМОЛЕНСЬКОМ

Польська урядова комісія на чолі з міністром внутрішніх справ Єжи Міллером представила остаточні підсумки розслідування авіакатастрофи президентського ТУ-154 під Смоленськом у квітні 2010 року.

Про це передає УНІАН із посиланням на ВВС.

У доповіді немає слова "провина", оскільки комісія не повинна була називати відповідальних за те, що сталося.

Разом з тим польські експерти заявили, що польськими пілотами і російськими диспетчерами була допущена низка істотних помилок.

Екіпаж здійснював зниження нижче від мінімально допустимої висоти на великій швидкості у поганих метеоумовах, йдеться у доповіді.

Смоленський аеропорт не відповідав вимогам безпеки при посадці літака в умовах обмеженої видимості: зокрема, не горіли близько 30% сигнальних ламп, а дерева, що ростуть навколо, могли бути перешкодою для радіосигналів, заявив представник комісії Мачей Ласек.

Комісія визнала, що висота дерева, яке зачепив крилом літак, відповідала нормам. При цьому було відзначено, що вже після катастрофи дерева навколо аеропорту були вирубані.

Крім того, члени комісії заявили про порушення при підготовці льотчиків у 36-му полку, що відповідав за урядові рейси. Серед іншого, було заявлено про недостатню підготовку льотного складу.

На прес-конференції експерти, наприклад, заявили, що пілоти не знали, що якщо в аеропорту немає радіомаякової системи інструментального заходу на посадку (ILS) (а в Смоленську її не було), то команда автоматичного відходу на друге коло не спрацює.

Останні хвилини Ту-154: переговори екіпажу

Згідно з висновками польських експертів, пілоти не намагалися будь-якою ціною посадити літак, але не встигли підняти його на безпечну висоту через те, що намагалися відійти на друге коло на "автоматі". "Це неможливо виконати на аеродромі, який не має ILS", - сказав представник комісії Вєслав Єдинак.

Він також зазначив, що ключовий вплив падіння ТУ-154 мало те, що пілоти в останній фазі польоту користувалися радіовисотоміром, який показував висоту не над рівнем злітно-посадкової смуги, а над землею (перед смугою знаходиться глибокий яр).

Через це ТУ-154 в момент прийняття екіпажем рішення про відхід на "друге коло" насправді знаходився на висоті менш як 40 метрів над рівнем смуги, а не 100 метрів, як думали пілоти, додав експерт.

За словами Єдинака, пілоти зрозуміли, що "автоматичний відхід" не спрацював і намагалися в ручному режимі підняти літак, але машина не встигла набрати висоту й зачепила крилом дерево.

У доповіді зазначається, що всі 88 пасажирів і вісім членів екіпажу загинули у момент удару літака об землю.

"Конфігурація літака у момент зіткнення із землею не давала пасажирам і екіпажу хоч якоїсь можливості вижити після події", - сказано в остаточному звіті.

У доповіді зазначається, що при запиті дипломатичного дозволу на політ двох літаків Ту-154М і Як-40 Польща, окрім стандартної інформації, запитала у МЗС Росії "актуальні схеми і процедури аеродрому "Смоленськ-Північний", а також просила "направити російського штурмана перед вильотом з Варшави".

"Нельзя его здесь сажать..." Розшифровка переговорів диспетчерів

Наприкінці березня 2010 року Москва звернулася до Посольства Польщі з проханням підтвердити необхідність надання штурманів, проте у Варшаві вирішили від цієї заявки відмовитися.

У 36-у спецполку одержали дозволи на виконання польотів і посадку за день до вильоту, проте "актуальних схем і процедур аеропорту "Північний" у них не було.

Літак розбився при заході на посадку на аеродром "Північний" 10 квітня 2010 року. Всі 96 осіб, що були на борту, включаючи президента Польщі Леха Качиньського, загинули.

Бі-Бі-Сі нагадує, що оприлюднена раніше доповідь Міжнародного авіаційного комітету (МАК), в якій відповідальність за катастрофу покладається на екіпаж президентського авіалайнера, викликала жорстку критику з боку Варшави.

У звіті МАК від 12 січня 2011 року зазначається, що відповідальність за крах лайнера лежить на його екіпажі, що ухвалив рішення сідати в тумані.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.