Спецпроект

Німецькі вчені з'ясували причину смерті єгипетської цариці Хатшепсут

Учені з Університету Бонна виявили сліди канцерогенної речовини у флаконі, який, як вважається, належав староєгипетській цариці Хатшепсут, яка жила за півтора тисячоліття до нашої ери.

Про це повідомляють "Українські Новини" з посиланням на Associated Press.

Дослідження експоната з Єгипетського музею тривало два роки. Згідно з висновками вчених, у флаконі, на якому написано, що він належав Хатшепсут, був лікарський або косметичний засіб для шкіри. 

До його складу входили пальмова та мускатна олія, а також жирні кислоти, за допомогою яких можна було боротися, наприклад, з екземою. Достовірно відомо, що деякі родичі жінки-фараона страждали від шкірних захворювань.

Небезпечною речовиною у складі лосьйону виявився бензпирен - ароматичний і вкрай канцерогенний вуглеводень. 

Як вказують вчені, це робить вкрай ймовірною версію, що жінка-фараон випадково вбила сама себе. Хатшепсут могла користуватися ліками для короткочасного позбавлення від болю і за кілька років застосування отруїти себе отрутою.

За даними єгипетських археологів, судячи з мумії, Хатшепсут була гладкою жінкою, страждала від діабету і раку печінки і померла у віці за п'ятдесят.

Хатшепсут (або Хатшепсоуі, що означає "Найшанованіша з усіх жінок") - була п'ятим фараоном Вісімнадцятої династії Стародавнього Єгипту, приблизно з 1479 по 1458 рік до н. е. Більшістю єгиптологів вона вважається найуспішнішою з жінок-фараонів Єгипту.

Нагадаємо, що на початку 2011 року з єгипетських музеїв унаслідок дій мародерів зникло більше 80 історичних артефактів.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.