Спецпроект

47% українців знову проголосували б за Незалежність, стільки ж хочуть в СРСР

Кількість прихильників незалежності Україна зменшилося майже вдвічі порівняно з 1991 роком, але якби референдум відбувся у квітні, то українці, як і 20 років тому проголосували б за незалежність.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Згідно з даними соціологічного опитування, проведеного у квітні Інститутом соціології НАН України, якби референдум відбувся у квітні, то за незалежність України проголосували б 46,6% опитаних, проти - 27,8%. Відповіли, що їм байдуже - 11,5% респондентів, вагалися з відповіддю - 12,5%.

У той же час соціологи констатують, що в порівнянні з 2001 роком кількість прихильників незалежності України зменшилася на 10% за рахунок тих, кому сьогодні це питання байдужe, а кількість противників залишилася незмінною.

При цьому 47,4% опитаних жалкують про розпад СРСР, 29,7% - не шкодують, 10,4% опитаних відповіли, що їм це байдуже, 12,5% не змогли відповісти.

Українці шкодують за СРСР менше, ніж росіяни

З 1994 року практично не змінилася кількість тих, хто повністю вітає зміни, що відбулися, вважаючи їх прогресивними, незважаючи на труднощі і недоліки: 10% в 2011 році і 8% в 1994 році. У той же час різко зменшилася частка тих, хто вважає ці зміни необхідними: з 43% в 1994 році до 25% в поточному році.

Кількість тих, хто вважає, що необхідності докорінних змін не було, і потрібно було лише покращувати існуючий на той час порядок життя, збільшилася з 19% до 23%, а тих, хто із задоволенням повернув би те, що було в "доперебудовний" період, збільшилася з 17% до 19%.

Одночасно суб'єктивне життєсприйняття українців за останні роки істотно покращилося. Так, в 1998 році 60% населення Україні вважало, що "терпіти важке положення вже неможливо", а в 2011 році 53% відповіли, що "жити важко, але можна".

Однак у порівнянні з 1994 роком у громадян Україні стало значно менше сподівань на краще: кількість тих, хто сподіваються на поступове поліпшення, зменшилася з 52% до 39%; тих, хто очікує погіршення, збільшилася з 20% до 28%; тих, хто намагається не думати про завтрашній день, збільшилася з 18% до 23%.

36% українців вважають Сталіна великим вождем

Опитування було проведено в рамках багаторічного проекту Інституту соціології НАН України "Моніторинг соціальних змін", який проводиться з 1992 року. Було опитано 1,2 тис. респондентів за репрезентативною вибіркою.

На всеукраїнському референдумі в 1991 році за незалежність України проголосували 90,32% громадян, які взяли участь у голосуванні.

Нагадаємо, що у березні 2011 року соціологічна компанія Research&Branding Group провела опитування, згідно з яким 47% українців хотіли би збереження Радянського Союзу, а 51% знову вибрав би Незалежність.

Інші цікаві соціологічні факти, пов'язані з СРСР: 70% українців вважають День Перемоги 9 травня великим святом; 60% українців вважають Голодомор геноцидом; 25% молодих українців незадоволені результатами горбачовської "перебудови".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.