Спецпроект

47% українців знову проголосували б за Незалежність, стільки ж хочуть в СРСР

Кількість прихильників незалежності Україна зменшилося майже вдвічі порівняно з 1991 роком, але якби референдум відбувся у квітні, то українці, як і 20 років тому проголосували б за незалежність.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Згідно з даними соціологічного опитування, проведеного у квітні Інститутом соціології НАН України, якби референдум відбувся у квітні, то за незалежність України проголосували б 46,6% опитаних, проти - 27,8%. Відповіли, що їм байдуже - 11,5% респондентів, вагалися з відповіддю - 12,5%.

У той же час соціологи констатують, що в порівнянні з 2001 роком кількість прихильників незалежності України зменшилася на 10% за рахунок тих, кому сьогодні це питання байдужe, а кількість противників залишилася незмінною.

При цьому 47,4% опитаних жалкують про розпад СРСР, 29,7% - не шкодують, 10,4% опитаних відповіли, що їм це байдуже, 12,5% не змогли відповісти.

Українці шкодують за СРСР менше, ніж росіяни

З 1994 року практично не змінилася кількість тих, хто повністю вітає зміни, що відбулися, вважаючи їх прогресивними, незважаючи на труднощі і недоліки: 10% в 2011 році і 8% в 1994 році. У той же час різко зменшилася частка тих, хто вважає ці зміни необхідними: з 43% в 1994 році до 25% в поточному році.

Кількість тих, хто вважає, що необхідності докорінних змін не було, і потрібно було лише покращувати існуючий на той час порядок життя, збільшилася з 19% до 23%, а тих, хто із задоволенням повернув би те, що було в "доперебудовний" період, збільшилася з 17% до 19%.

Одночасно суб'єктивне життєсприйняття українців за останні роки істотно покращилося. Так, в 1998 році 60% населення Україні вважало, що "терпіти важке положення вже неможливо", а в 2011 році 53% відповіли, що "жити важко, але можна".

Однак у порівнянні з 1994 роком у громадян Україні стало значно менше сподівань на краще: кількість тих, хто сподіваються на поступове поліпшення, зменшилася з 52% до 39%; тих, хто очікує погіршення, збільшилася з 20% до 28%; тих, хто намагається не думати про завтрашній день, збільшилася з 18% до 23%.

36% українців вважають Сталіна великим вождем

Опитування було проведено в рамках багаторічного проекту Інституту соціології НАН України "Моніторинг соціальних змін", який проводиться з 1992 року. Було опитано 1,2 тис. респондентів за репрезентативною вибіркою.

На всеукраїнському референдумі в 1991 році за незалежність України проголосували 90,32% громадян, які взяли участь у голосуванні.

Нагадаємо, що у березні 2011 року соціологічна компанія Research&Branding Group провела опитування, згідно з яким 47% українців хотіли би збереження Радянського Союзу, а 51% знову вибрав би Незалежність.

Інші цікаві соціологічні факти, пов'язані з СРСР: 70% українців вважають День Перемоги 9 травня великим святом; 60% українців вважають Голодомор геноцидом; 25% молодих українців незадоволені результатами горбачовської "перебудови".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.