Спецпроект

Музей "Тюрма на Лонцького" важливий для демократії — дипломат

Висвітлення злочинів тоталітаризму, зокрема діяльність Національного музею "Тюрма на Лонцького", має важливе значення для подолання тоталітарного минулого України.

Про це заявив радник посольство Канади в Україні Грегорі Лемермейер, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Лемермейер відвідав Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", де ознайомився з експозицією музею та поспілкувався з директором Русланом Забілим і членом наглядової ради Володимиром В'ятровичем.

Грегорі Лемермейєр наголосив на великому значенні висвітлення злочинів тоталітаризму для становлення демократії в Україні.

Дипломат зацікавився музеєм, адже Канада слідкує за демократичними процесами в Україні загалом, і за розвитком Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" зокрема.

Лемермейєр висловив інтерес до стану справ із кримінальним переслідуванням істориків, які досліджують визвольний антитоталітарний рух, тиском на Руслана Забілого і працівників музею. Радника посольства Канади також цікавили перспективи передачі "Тюрми на Лонцького" зі сфери відання СБУ.

Представник Посольства Канади з інтересом розпитував про Костя Цьмоця, із родини якого походить дружина пана Лемермейєра. Цмоць - обласний референт Служби безпеки ОУН Дрогобиччини, який у 1942 році, під час німецької окупації, визволив із в'язниці на Лонцького провідних членів українського підпілля Ярослава Старуха та Дмитра Грицая.

Руслан Забілий, директор музею, зазначив: "Тюрма на Лонцького" є символом пам'яті тисяч родин про їх близьких, котрі стали жертвами злочинних політичних режимів, і ця пам'ять зосереджена не лише в Західній Україні, навіть не тільки в Україні, але й по всьому світу. Музей відвідують тисячі людей, і серед них багато іноземців, які завдяки "Тюрмі на Лонцького" по-новому дивляться на світову історію".

Нагадаємо, що в жовтні минулого року Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" відвідав прем'єр-міністр Канади Стівен Гарпер, який зазначив, що добре поінформований про тиск на історика Руслана Забілого та працівників музею, і саме це стало однією з причин його приїзду до Львова у музей "Тюрма на Лонцького".

ДОВІДКА 

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" - музей, створений у колишній катівні КГБ та Гестапо, він один із лише ТРЬОХ у Східній Європі (два інших - це музей-тюрма НКВД у Вільнюсі та музей-тюрма Штазі в Берліні).

Музей за ініціативи львівської громади відкрито 28 червня 2009 року, 14 жовтня він отримав статус національного. У 2010 розпочалася передача музею у підпорядкування Українському інституту національної пам'яті, яка була зупинена yрядом Азарова

Наприкінці 2010 року Музей мав відкрити експозицію про переслідування дисидентів, проте у вересні 2010 року працівники СБУ затримали директора музею Руслана Забілого, вилучивши у нього комп'ютер та жорсткі накопичувачі, провели несанкціонований обшук музею, конфіскувавши у співробітників музею два ноутбуки з копіями історичних матеріалів, а також відеозаписи спогадів дисидентів, записані у 2009-2010 роках та документи, надані дисидентами та отримані із закордонних архівів. 

Руслан Забілий: "Хорошковський плутає радянський гриф "Секретно" і український "Таємно"

Незважаючи на доручення президента Януковича, у 2010 році уряд Азарова так і не відновив дію зупиненого розпорядження попереднього уряду про передачу музею Українському Інституту національної пам'яті, тому музей далі залишається в структурі СБУ. 

9 вересня 2011 року президент України підписав чергове доручення про передачу Національного музею "Тюрма на Лонцького" - тепер до сфери управління Міністерства культури України.

 

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".