Спецпроект

В Умані чекають близько 70 тисяч хасидів

У вересні в Умані на щорічне паломництво очікують рекордну кількість хасидів - близько 70 тисяч замість 30 тис., що побували тут у 2010 році.

Про це повідомляють "Коментарі" з посиланням на "Сегодня".

Перших гостей, які приїдуть святкувати 29 вересня єврейський Новий рік і помолитися на могилі свого вчителя рабі Нахмана, тут чекають вже з дня на день. Для багатьох уманчан хасиди - довгоочікувані гості, які дають можливість заробити великі суми.

"За місяць, який вони у нас гостюють, можна заробити до $3 тисяч. Не біда, що вони подекуди насмітять - все це заради таких грошей можна прибрати за тиждень", - розповіли мешканці вулиці Пушкіна, на якій знаходиться могила рабі.

Цього разу хасиди привезуть більше своєї кошерної їжі - пряників, хліба, борошна. "Якщо вийде торгувати, то, наприклад, картоплю та цибулю будемо продавати по $1 за кг, - розповів уманчанин, який продає овочі.

За його словами, хасиди викупили земельні ділянки ближче до вулиці Пушкіна, будують там свої їдальні, а люди скаржаться.

"У разі чого, не зможе під'їхати ні швидка, ні пожежники. На тому місці, де був наш ринок, зараз місцеві хасиди встановлюють намети. Кажуть, що їм влада підписала всі дозволи, після чого вони перекрили дороги до себе, щоб нам не можна було туди під'їхати. По місту ходять чутки, що вони і зовсім збираються вижити тих, хто живе на вулиці Пушкіна. Як би там не було, ріелтори та вантажники вчать англійську", - розповідають місцеві жителі.

Разом з тим влада Умані заспокоює городян. "Нікого виселяти не будемо. А щодо напливу - впораємося. Комунальники працюватимуть у дві зміни, їм на допомогу виділимо два трактори", - заявив заступник мера Умані Петро Паєвський.

У травні 2011 року посол Ізраїлю в Україні Зіна Калай-Клайтман заявила, що вважає за необхідне прийняття Верховною Радою закону про надання офіційного статусу прочан ізраїльським хасидам, які щорічно відвідують могилу цадика Нахмана в Умані.

У березні Черкаська ОДА повідомляла, що у зв'язку з набуттям чинності угоди між Україною та Ізраїлем про безвізовий режим цього року на Черкащині очікують щонайменше 40-50 тисяч паломників. 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.