Спецпроект

В Умані чекають близько 70 тисяч хасидів

У вересні в Умані на щорічне паломництво очікують рекордну кількість хасидів - близько 70 тисяч замість 30 тис., що побували тут у 2010 році.

Про це повідомляють "Коментарі" з посиланням на "Сегодня".

Перших гостей, які приїдуть святкувати 29 вересня єврейський Новий рік і помолитися на могилі свого вчителя рабі Нахмана, тут чекають вже з дня на день. Для багатьох уманчан хасиди - довгоочікувані гості, які дають можливість заробити великі суми.

"За місяць, який вони у нас гостюють, можна заробити до $3 тисяч. Не біда, що вони подекуди насмітять - все це заради таких грошей можна прибрати за тиждень", - розповіли мешканці вулиці Пушкіна, на якій знаходиться могила рабі.

Цього разу хасиди привезуть більше своєї кошерної їжі - пряників, хліба, борошна. "Якщо вийде торгувати, то, наприклад, картоплю та цибулю будемо продавати по $1 за кг, - розповів уманчанин, який продає овочі.

За його словами, хасиди викупили земельні ділянки ближче до вулиці Пушкіна, будують там свої їдальні, а люди скаржаться.

"У разі чого, не зможе під'їхати ні швидка, ні пожежники. На тому місці, де був наш ринок, зараз місцеві хасиди встановлюють намети. Кажуть, що їм влада підписала всі дозволи, після чого вони перекрили дороги до себе, щоб нам не можна було туди під'їхати. По місту ходять чутки, що вони і зовсім збираються вижити тих, хто живе на вулиці Пушкіна. Як би там не було, ріелтори та вантажники вчать англійську", - розповідають місцеві жителі.

Разом з тим влада Умані заспокоює городян. "Нікого виселяти не будемо. А щодо напливу - впораємося. Комунальники працюватимуть у дві зміни, їм на допомогу виділимо два трактори", - заявив заступник мера Умані Петро Паєвський.

У травні 2011 року посол Ізраїлю в Україні Зіна Калай-Клайтман заявила, що вважає за необхідне прийняття Верховною Радою закону про надання офіційного статусу прочан ізраїльським хасидам, які щорічно відвідують могилу цадика Нахмана в Умані.

У березні Черкаська ОДА повідомляла, що у зв'язку з набуттям чинності угоди між Україною та Ізраїлем про безвізовий режим цього року на Черкащині очікують щонайменше 40-50 тисяч паломників. 

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.