У ХОРОШКОВСЬКОГО НАРЕШТІ ЗАБРАЛИ "ТЮРМУ НА ЛОНЦЬКОГО"

Кабінет міністрів передав музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" від Служби безпеки України до сфери управління Міністерства культури.

Відповідне розпорядження опубліковане на офіційному сайті уряду.

"Прийняти пропозицію Служби безпеки та Міністерства культури щодо передачі Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" та будівлі загальною площею 1369,1 кв. метра по вул. Степана Бандери, 1, у м. Львові до сфери управління зазначеного Міністерства", - зазначається в розпорядженні.

Кабмін також доручив Міністерству внутрішніх справ забезпечити вивільнення приміщень загальною площею 101,9 кв. метра на другому поверсі будівлі по вул. Степана Бандери, 1, у м. Львові, в яких на даний час розташовується ізолятор тимчасового тримання.

ДОВІДКА 

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" - музей, створений у колишній катівні КГБ та Гестапо, він один із трьох у Східній Європі (два інших - це музей-тюрма НКВД у Вільнюсі та музей-тюрма Штазі в Берліні).

Музей за ініціативи львівської громади відкрито 28 червня 2009 року, 14 жовтня він отримав статус національного. У 2010 розпочалася передача музею у підпорядкування Українському інституту національної пам'яті, яка була зупинена yрядом Азарова

Наприкінці 2010 року Музей мав відкрити експозицію про переслідування дисидентів, проте у вересні 2010 року працівники СБУ затримали директора музею Руслана Забілого, вилучивши у нього комп'ютер та жорсткі накопичувачі, провели обшук музею, конфіскувавши у співробітників музею два ноутбуки з копіями історичних матеріалів, а також відеозаписи спогадів дисидентів, записані у 2009-2010 роках та документи, надані дисидентами та отримані із закордонних архівів. 

Руслан Забілий: "Хорошковський плутає радянський гриф "Секретно" і український "Таємно"

Незважаючи на доручення президента Януковича, у 2010 році уряд Азарова так і не відновив дію зупиненого розпорядження попереднього уряду про передачу музею Українському Інституту національної пам'яті. 

9 вересня 2011 року президент України підписав чергове доручення про передачу Національного музею "Тюрма на Лонцького" - тепер до сфери управління Міністерства культури України.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.