Українці і німці разом досліджуватимуть діяльність Гестапо у Львові

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" відвідала делегація представників німецького Громадського об'єднання "Саксонські меморіали в пам'ять жертвам політичного терору" (м. Дрезден, Німеччина) на чолі із доктором Петером-Паулем Штраубе.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Під час зустрічі німецькі та українські колеги вирішили налагодити співпрацю між "Саксонськими меморіалами" та "Тюрмою на Лонцького" щодо обміну інформацією про діяльність ґестапо у Львові у 1941-1944 роках, функціонування нацистських в'язниць та таборів на Львівщині, пошуку в архівах Німеччини документів про діяльність нацистської адміністрації в Західній Україні.

Петер-Пауль Штраубе підкреслив: "Співпраця "Саксонських меморіалів" і музею "Тюрма на
Лонцького" може стати важливим кроком у розкритті злочинів нацизму на території України, розкрити досі невідомі сторінки історії в'язниці та тих українців, які страждали від нацизму".

Директор музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий вважає, що "співпраця дозволяє науковцям оцінити злочин нацизму чи комунізму в широкому загальноєвропейському контексті, зрозуміти у яких геополітичних умовах боролися українці за створення незалежної держави".

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" - музей, створений у колишній катівні КГБ та Гестапо, він один із трьох у Східній Європі (два інших - це музей-тюрма НКВД у Вільнюсі та музей-тюрма Штазі в Берліні).

"Саксонські меморіали" займаються вивченням питань історії політичного терору під час Другої світової війни та у післявоєнний період.

У квітні 2011 року "Саксонські меморіали" передали СБУ електронну базу даних на 150 тисяч радянських військовополонених часів Другої світової.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.