У Запоріжжі відмовляються розміщувати біл-борди зі Сталіним і Януковичем

Запорізькі оператори реклами відмовляються розміщувати біл-борди зі Сталіном, Гітлером і словами Януковича.

Про це "Історичній Правді" повідомили у громадській організації ГРАД.

Наводимо уривки із їхньої заяви:

"У відповідь на спорудження у Запоріжжі пам'ятника Сталіну громадська організація ГРАД вирішила встановити у цьому місті антисталінські біг-борди.

Було виготовлено два макети бордів: один із зображеннями Гітлера і Сталіна, який дорівнює двох диктаторів як таких, що скоїли злочини проти людства, і другий зі словами Віктора Януковича, де президент покладає на сталінську владу відповідальність за геноцид.

Вісім місцевих операторів зовнішньої реклами, до яких звернулася наша організація, відмовили у розміщенні на своїх конструкціях обидвох сюжетів без жодних пояснень. І це при тому, що вони не містять нічого протизаконного.

Не бачу іншої причини такої поведінки, окрім страху. Не перед  комуністами, а перед владою і тією атмосферою в країні, яка нагадує сталінський 37-й рік.

На перший погляд є повним абсурдом небажання розміщувати цитату Януковича, адже це слова діючого президента. Але є пояснення: рекламісти, як і багато громадян, не вірять у серйозність та щирість засудження Януковичем Сталіна та його тоталітарного режиму...

...Щоби остаточно переконатися, чого варті “антисталінські” заяви євроінтегратора Януковича, і як до них ставиться місцева влада, ГРАД звернувся до міського голови Запоріжжя Олександра Сіна з проханням розмістити слова президента на біг-бордах, призначених для соціальної реклами..."

Нагадаємо, що 14 листопада мер Запоріжжя дав доручення перевірити законність встановлення біля обкому КПУ відновленого погруддя Сталіна.

В лютому 2011 року мер Запоріжжя Олександр Сін заявив, що це погруддя встановлено незаконно, оскільки спочатку не було внесене в архітектурний проект. Мер пообіцяв "ужити заходів для знесення пам'ятника, якщо комуністи повторно його встановлять".

Кілька днів тому громадськість оголосила збір підписів під зверненням до Запорізької влади з проханням демонтувати бюст комуністичного вождя.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Звинувачення у пошкодженні пам'ятника Сталіну в Запоріжжі було пред'явлено дев'ятьом "тризубівцям". Вони були заарештовані, проте 13 квітня Жовтневий районний суд Запоріжжя звільнив їх з-під арешту на поруки народних депутатів України.

Про легенди й міфи стосовно "пам'ятника" Сталіну в Запоріжжі читайте на "Історичній Правді".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.