Запорожець подав у суд на бюст Сталіна за "моральні страждання"

Мешканець Запоріжжя оскаржив у суді установку пам'ятника Йосипу Сталіну, мотивуючи тим, що "архітектурний декор" обкому Компартії завдає йому моральні страждання.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Житель Запоріжжя звернувся в суд з позовом про те, що не може ходити по вулиці, де знаходиться обком КПУ, оскільки елемент декору (погруддя Й. Сталіну) завдає йому моральні страждання, - розповів прокурор Запорізької області В'ячеслав Павлов. - Громадянин повинен довести в позовній вимозі, які його права порушені. Буде рішення суду - приїде виконавча служба у супроводі міліції і прибере його. Це цивілізований шлях".

Павлов також зазначив, що обласна прокуратура, реагуючи на звернення ряду громадських організацій, доручила місцевій інспекції архітектурного контролю дати оцінку законності встановлення скульптури Сталіна біля входу в Запорізький обком КПУ.

"Містобудівна комісія (департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради) вже дала свій висновок. Ми оцінимо його законність", - зазначив прокурор.

"Для департаменту вони елементи декоративного оформлення інтер'єру, - прокоментував висновок департаменту перший секретар Запорізького обкому КПУ Олексій Бабурін. - А для комуністів і ветеранів - пам'ятник генералісимусу Йосипу Віссаріоновичу Сталіну і пам'ятник Герою Радянського Союзу Зої Космодем'янської".

Нагадаємо, вчора департамент архітектури та містобудування Запорізького міськвиконкому заявив, що "скульптурна композиція - скульптура Й. Сталіна і З. Космодем'янської - встановлена ​​у приміщенні адміністративної будівлі Запорізького обкому КПУ, є елементом декоративного оформлення вхідної групи будівлі, не може класифікуватися як пам'ятник монументального мистецтва державного або місцевого значення, а також не потребує узгодження з органами місцевого самоврядування ".

14 листопада мер Запоріжжя Олександр Сін доручив юридичній службі міськради перевірити законність встановлення біля обкому КПУ відновленого погруддя Сталіна.

В лютому 2011 року Сін заявив, що це погруддя встановлено незаконно, оскільки спочатку не було внесене в архітектурний проект. Мер пообіцяв "ужити заходів для знесення пам'ятника, якщо комуністи повторно його встановлять".

Кілька днів тому громадськість оголосила збір підписів під зверненням до Запорізької влади з проханням демонтувати бюст комуністичного вождя.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Звинувачення у пошкодженні пам'ятника Сталіну в Запоріжжі було пред'явлено дев'ятьом "тризубівцям". Вони були заарештовані, проте 13 квітня Жовтневий районний суд Запоріжжя звільнив їх з-під арешту на поруки народних депутатів України.

Про легенди й міфи стосовно "пам'ятника" Сталіну в Запоріжжі читайте на "Історичній Правді".

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.