Спецпроект

Польща очікує, що РФ таки реабілітує розстріляних у Катині

У Варшаві очікують, що Росія реабілітує жертв Катинської трагедії і передасть польській стороні решту документів слідства у цій справі.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Ми з великою увагою приймаємо сигнали про роботи російських експертів, у тому числі юристів, що мають на меті реабілітацію польських жертв сталінських репресій. Ми очікуємо такого рішення Росії, - заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський напередодні своїх переговорів у Москві, запланованих на 14 грудня. -  Ще раз підкреслю мою вдячність заяві Державної Думи, яка засудила Катинський злочин. Це було для нас дуже важливим".

"Незалежно від юридичної реабілітації жертв катинського злочину, ми очікуємо передачі решти документів російського слідства в цій справі. Процес зайшов дуже далеко, але є, тим не менш, незакінченим", - сказав глава МЗС.

"Виконання цих вимог, як ми вже багато разів сигналізували російській стороні, з точки зору польської держави дозволило б закрити цей трагічний розділ в нашій історії. Це також призвело б до юридичного примирення між Росією і катинським сім'ями", - сказав Сікорський.

Восени 1939 року радянські війська, що вступили на територію Польщі за наказом Сталіна — силоміць вивезли польських офіцерів та представників інтелігенції — всього понад 20 тисяч чоловік. Усі вони стали заручниками, спочатку їх мордували у камерах, а потім співробітники НКВС розстріляли їх у Катинських лісах під Смоленськом.

Нагадаємо, що на початку грудня 2011 року ФСБ заявила, що для реабілітації розстріляних у 1940 році польських офіцерів не вистачає документів.

У листопаді 2010 року Держдума РФ визнала, що катинський злочин був здійснений за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників. Тоді ж російські комуністи заявили протилежне - що існують "незаперечні докази" про непричетність радянської влади до розстрілу польських офіцерів.

Онук Сталіна Євген Джугашвілі подав позов, у якому просить стягнути з депутатів РФ, які голосували за прийняття заяви про Катинь, 100 млн рублів у якості компенсації.

У січні 2011 року Верховний Суд РФ визнав законним засекречення документів Катинської справи.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.