В радянські часи з КГБ були пов'язані всі церковні архієреї - Філарет

Комітет державної безпеки (КГБ) СРСР змушував священників відкривати таємницю сповіді, затверджував призначення на церковні посади і контролював діяльність церкви в радянські часи.

Про це патріарх Української православної церкви Київського патріархату Філарет розповів в інтерв'ю Андрію Кислову з weekly.ua.

"З Комітетом держбезпеки були пов'язані всі без винятку архієреї, - сказав Філарет. - Усі без винятку! В радянські часи ніхто не міг стати архиєреєм, якщо на це не давав згоду КГБ. Тому стверджувати, що я не був пов'язаний з КГБ, було б неправдою. Був пов'язаний, як і всі".

За словами патріарха, у священників не було звань спецслужбістів, але вони мали погоджувати свою діяльність із державою - наприклад, архієрей не мав права призначити священика на парафію без згоди КГБ.

Працівники спецслужб такоє змушували священників передавати їм інформацію, отриману на сповіді.

"Коли я став ієромонахом, мене викликали до військкомату, - розповів Філарет. - Там були офіцери держбезпеки, які запропонували мені передавати їм те, що мені будуть говорити на сповіді. Я відмовився. Тоді на стіл поклали пістолет і стали погрожувати мені розстрілом. А справа була в сталінські часи. Але я відповів, що мені як ченцеві все одно коли вмирати. Байдуже - y двадцять, сімдесят або сто років. Як вони мене не ламали, нічого не вийшло".

Нагадаємо, днями слідча комісії парламенту Болгарії повідомила, що 11 з 15 архієреїв Болгарської православної церкви співпрацювали з соціалістичними спецслужбами.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".