В Харкові хочуть пам'ятник Висоцькому

Харківська обласна організація Національної спілки архітекторів України оголосила конкурс на проект пам'ятника радянському барду і співаку Володимиру Висоцькому. Про намір встановити монумент іще торік заявляв Геннадій Кернес.

Про це повідомляє "Кореспондент" із посиланням на головного архітектора Харкова Сергія Чечельницького.

За словами Чечельницького, конкурс на проект пам'ятника став ініціативою обласної організації спілки архітекторів. З його умовами можна буде ознайомитися в управлінні архітектури Харківської міської ради або на сайті обласної організації НСАУ.

Чечельницький повідомив, що пам'ятник встановлять біля Палацу спорту на проспекті Маршала Жукова, де поет і музикант виступив з концертом у травні 1978 року.

Як відомо, у 2011 році міський голова Харкова Геннадій Кернес заявляв про наміри встановити у місті пам'ятники Володимиру Висоцькому і артистці Людмилі Гурченко.

Володимир Висоцький (1938-1980) - видатний радянський актор, співак і поет (бард), класик жанру авторської пісні, заслужений артист РРФСР (1986, посмертно) і лауреат Державної премії СРСР (1987, посмертно).

Висоцький написав близько 700 пісень і віршів, з великим успіхом гастролював в СРСР і за кордоном. Як актор зіграв близько тридцяти ролей у фільмах (зокрема "Місце зустрічі змінити не можна", "Вертикаль").

Батько актора Семен Володимирович і його дядько народилися в Києві, на вулиці Воровського.

Пам'ятник Володимиру Висоцькому в образі капітана міліції Гліба Жеглова (фільм "Місце зустрічі змінити не можна") відкрито у 2009 році біля головного офісу МВС України, на вулиці Богомольця.

Палієва гора

У Білій Церкві, над кручами Росі, височіє пам’ятник у вигляді кам’яної вежі з барельєфом козаків та сценами з їх бойового життя. Біля вежі розташована чавунна гармата з ядрами. Гора ця носить ім’я видатного козака - Семена Палія. Францішек Замойський так схарактеризував козацького полковника та його діяльність на теренах Правобережної України в останніх десятиліттях XVII – на початку XVIII ст.: «той, що хоче кинутися з мотикою на сонце»

Про український борщ з історичними приправами

На початку 2020 року київський ресторатор Євген Клопотенко виступив з благородною ініціативою внести культову українську страву – борщ – до списку світової нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Справу підтримало Міністерство культури. 1 липня 2022 року борщ включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони

Лист про Україну як незалежну державу 1711 року

За документами зі шведських архівів ми можемо детально простежити традицію шведських королів підтримувати боротьбу козаків за незалежність України. Шведські королі вбачали у козаках надійних партнерів, які могли допомогти Швеції гарантувати безпеку в регіоні Балтійського моря і стримати загарбницькі амбіції Московії. Ще в 1623 році шведський король Густав ІІ Адольф розмірковував над можливістю підтримати боротьбу козаків за незалежність

Антибільшовицький Блок Народів. Нове прочитання

Матеріали про Антибільшовицький Блок Народів (АБН), які зберігаються в Галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки України, дають змогу в нинішній ситуації під дещо іншим кутом зору подивитися на імперську політику Москви в усі періоди її існування в тих чи інших державних утвореннях і належним чином оцінити зусилля діячів українського-національно-визвольного руху, які намагалися об’єднати поневолені народи в боротьбі з імперією зла, застерігали увесь цивілізований світ бути пильними, згуртованими і не мати жодних ілюзій стосовно справжніх намірів кремлівських керманичів