АНОНС: Лекція про "зворотню археологію" імперських храмів у Києві

Програма імені Фулбрайта в Україні та книгарня "Є" запрошують на відкриту лекцію Олени Певної "Зворотня археологія" та реставрація пам’яток Київської Русі в Україні: Приклад Кирилівської церкви в Києві".

Американський історик Річард С. Вортман у своїй книзі "Сценарії влади", присвяченій дослідженню міфів і церемоній російської монархії, назвав використання Олександром ІІІ "руського стилю" у формуванні російської царської ідентичності проявом “зворотньої археології".

Історик пояснює, що пам’ятки, завершені у цьому стилі, відроджували невидиме минуле - особливо в місцевостях, де царський уряд застосовував політику русифікації.

У доповіді на прикладі Кирилівської церкви в Києві буде розглянуто впливи царської ідеології на пріоритети і практику реставрації середньовічних пам’яток на території України у дев’ятнадцятому столітті.

Також буде простежено вплив реставрацій XIX-го століття на подальше вивчення та реставрацію мистецької та архітектурної спадщини Київської Русі в Україні.

Час і місце: 8 травня, 18:00, книгарня "Є" (Київ, вулиця Лисенка, 3).

Олена Певна – доктор мистецтвознавства, професор кафедри мистецтва та мистецтвознавства Університету Річмонда (США), авторка низки розвідок з історії мистецтва та архітектури давнього Києва.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".