Спецпроект

Молдова заборонила на своїй території комуністичну символіку

Прийнятий молдавським парламентом закон засуджує "тоталітарний комуністичний режим у Молдавській РСР, що скоїв злочини проти людства", а також забороняє використовувати на території країни комуністичні символи, зокрема зображення серпа і молота.

Про це повідомляє ZN.ua.

За закон проголосували 53 депутати від правлячої коаліції, а також незалежний депутат Міхай Годя.

Проти голосували представники опозиційної Партії комуністів республіки Молдова, а також депутати від Партії соціалістів і представники депутатської групи під керівництвом Вадима Мішина (нещодавно вийшли з компартії, але при цьому залишилися в опозиції).

Законопроект був запропонований Ліберальною партією Молдови (однією з партій, що входять у правлячу коаліцію). Він заснований на роботі "комісії з вивчення тоталітарного комуністичного режиму", створеної в 2010 році.

Документ "засуджує тоталітарний комуністичний режим в Молдавській РСР, який скоїв злочини проти людства, а також дії всіх осіб, які брали участь у скоєнні злочинів комуністичного режиму".

Окрім того, законопроект забороняє використовувати на території республіки комуністичні символи (як приклад згадані серп і молот). При цьому уточнюється, що заборона поширюється тільки на використання цієї символіки у політичних цілях. Також заборонено "пропагувати тоталітарні ідеології".

У Молдові при владі перебуває ліберально-демократична коаліція, що складається з кількох партій. Найбільшою опозиційною партією є Партія комуністів республіки Молдова, очолювана колишнім президентом Володимиром Вороніним. Символами ПКРМ є серп і молот, а також розкрита книга.

В історії Молдови вистачає радянської символіки - в гербі Молдавської РСР, приміром, поруч із пшеницею, кукурудзою і виноградом є класичні серп і молот із зіркою

Для того, щоб набути чинності, закон про заборону комуністичної символіки повинен ще пройти затвердження у президента. Щоправда, навіть якщо глава країни поверне документ до парламенту, депутати можуть прийняти його повторно (і в цьому випадку президент буде зобов'язаний його підписати).

Нагадаємо, у квітні цього року депутати Львівської міської ради вдруге ухвалили рішення про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території міста. У травні суд у Львові відмінив цю заборону, повторно легалізувавши в місті серп, молот і свастику.

Тоді ж Донецька облрада роз'яснила, що червоний "прапор Перемоги" можна використовувати 9 травня, але не вивішувати його офіційно поряд із державним.

В лютому 2011 року у Верховній Раді України було зареєстровано проект закону, який передбачає кримінальну відповідальність або штраф до 17 тисяч грн за "пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму".

У квітні 2011 року ВР підтримала скопійовану з російської постанову, яка засуджувала спроби порівняння СРСР із нацистською Німеччиною.

Дивіться також:

65% українців не схвалюють заборону червоних прапорів

Європейський суд не дозволив реєструвати радянську символіку як бренд

Грузія розпочала люстрацію і заборонила свастику, серп і молот

Донецькі шахтарі спалили прапори СРСР і Третього рейху. ВІДЕО

Польща нагадала російським фанам - за серп і молот можуть посадити

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.