В Угорщині вирахували "нацистського злочинця №1". Владі байдуже

Британські репортери вистежили в Будапешті Ласло Чатарі, якого єврейські організації називають "нацистським злочинцем номер один". Угорські державні відомства самоусунулися від цієї справи.

Про це повідомляє "Німецька хвиля".

Відповідну інформацію журналісти бульварного видання The Sun одержали від Центру Симона Візенталя, що розшукує нацистських злочинців у всьому світі, прагнучи притягнути їх до відповідальності.

У вересні 2011 року Центр Візенталя одержав дані про місце перебування підозрюваного від свого інформатора і одразу ж почав їх перевіряти. Однак угорські відомства не реагували.

Директор Центру Візенталя у Єрусалимі Ефраїм Зурофф вніс прізвище Чатарі до списку найбільш розшукуваних нацистських злочинців під номером 1.

На 4-му місці у списку Візенталя - українець-пасічник із Канади

"Але нічого не відбулося, - зазначив Зурофф. - І тоді ми передали нашу інформацію англійській газеті The Sun, з якою ми певною мірою співпрацюємо і вже в минулому вистежували інших нацистських злочинців.

Британські журналісти знайшли 97-річного Ласло Чатарі у невеличкому помешканні у Будапешті. Сам Чатарі був шокований. "Ні, ні. Йдіть геть!" - сказав він журналістам, зачиняючи двері у них перед носом.

На Чатарі покладають відповідальність за депортацію у 1941 році майже 16 тисяч євреїв у концтабір Освенцім (Аушвіц), коли він був начальником поліції в зайнятій угорцями частині Словаччини. Також з посиланням на документи Центру Візенталя повідомляється, що він жорстоко знущався над жінками з батогом.

Угорець, якого у 1948 році у Чехословаччині заочно засудили до смертної кари, втік до Канади, де торгував мистецькими виробами. 1955 року він одержав канадське громадянство, якого його позбавили 1997 року, коли стало відомо про нацистське минуле.

Як убивали в Аушвіці. Прогулянка колишнім концтабором

Ще до того, як Чатарі могли б арештувати в Торонто, він повернувся на свою стару батьківщину, де й провів останні роки.

Як буде далі з Чатарі, досі не зрозуміло. Цією справою мають опікуватися угорські відомства. "Угорщина нині під вогнем критики через різні приводи: права людини, демократія, антисемітизм, - вважає Зурофф. - В інтересах Угорщини було б, якби вони провели процес проти Чатарі".

Нагадаємо, у 2011 році німецький суд засудив колишнього червоноармійця Івана Дем'янюка (американського українця) до п'яти років в'язниці за "співучасть у вбивстві" 28 тисяч людей під час служби охоронцем у нацистському таборі смерті Собібор.

Дем'янюк помер у березні 2012 року, не дочекавшись розгляду апеляції у своїй справі.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.