В Угорщині вирахували "нацистського злочинця №1". Владі байдуже

Британські репортери вистежили в Будапешті Ласло Чатарі, якого єврейські організації називають "нацистським злочинцем номер один". Угорські державні відомства самоусунулися від цієї справи.

Про це повідомляє "Німецька хвиля".

Відповідну інформацію журналісти бульварного видання The Sun одержали від Центру Симона Візенталя, що розшукує нацистських злочинців у всьому світі, прагнучи притягнути їх до відповідальності.

У вересні 2011 року Центр Візенталя одержав дані про місце перебування підозрюваного від свого інформатора і одразу ж почав їх перевіряти. Однак угорські відомства не реагували.

Директор Центру Візенталя у Єрусалимі Ефраїм Зурофф вніс прізвище Чатарі до списку найбільш розшукуваних нацистських злочинців під номером 1.

На 4-му місці у списку Візенталя - українець-пасічник із Канади

"Але нічого не відбулося, - зазначив Зурофф. - І тоді ми передали нашу інформацію англійській газеті The Sun, з якою ми певною мірою співпрацюємо і вже в минулому вистежували інших нацистських злочинців.

Британські журналісти знайшли 97-річного Ласло Чатарі у невеличкому помешканні у Будапешті. Сам Чатарі був шокований. "Ні, ні. Йдіть геть!" - сказав він журналістам, зачиняючи двері у них перед носом.

На Чатарі покладають відповідальність за депортацію у 1941 році майже 16 тисяч євреїв у концтабір Освенцім (Аушвіц), коли він був начальником поліції в зайнятій угорцями частині Словаччини. Також з посиланням на документи Центру Візенталя повідомляється, що він жорстоко знущався над жінками з батогом.

Угорець, якого у 1948 році у Чехословаччині заочно засудили до смертної кари, втік до Канади, де торгував мистецькими виробами. 1955 року він одержав канадське громадянство, якого його позбавили 1997 року, коли стало відомо про нацистське минуле.

Як убивали в Аушвіці. Прогулянка колишнім концтабором

Ще до того, як Чатарі могли б арештувати в Торонто, він повернувся на свою стару батьківщину, де й провів останні роки.

Як буде далі з Чатарі, досі не зрозуміло. Цією справою мають опікуватися угорські відомства. "Угорщина нині під вогнем критики через різні приводи: права людини, демократія, антисемітизм, - вважає Зурофф. - В інтересах Угорщини було б, якби вони провели процес проти Чатарі".

Нагадаємо, у 2011 році німецький суд засудив колишнього червоноармійця Івана Дем'янюка (американського українця) до п'яти років в'язниці за "співучасть у вбивстві" 28 тисяч людей під час служби охоронцем у нацистському таборі смерті Собібор.

Дем'янюк помер у березні 2012 року, не дочекавшись розгляду апеляції у своїй справі.

"Він уявляв себе на морі Нельсоном, а на суші - Наполеоном..." Мозаїчний образ Вінстона Черчилля

Постать Вінстона Черчилля відома більшості вже у статусі прем'єр-міністра Великої Британії воєнного часу Другої світової війни як непохитного національного лідера, який, прагнучи врятувати свою країну – врятував світ від "брунатної чуми". Однак від першого обрання в Парламент 1900 року і до кульмінаційного виголошення славнозвісних слів у травні 1940 року: "Я не можу запропонувати вам нічого, крім крові, важкої праці, сліз і поту", минуло майже півстоліття.

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.