Спецпроект

Звільнена гендиректор Лаври звинувачує Кулиняка

Колишній гендиректор Лаврського заповідника Вікторія Ліснича звинувачує у своєму звільненні людей, наближених до міністра культури Михайла Кулиняка.

Про це вона заявила в інтерв’ю News24.ua, повідомляє УП.Життя.

Так, серед причин звільнення, озвучених Лісничою є "проведення тендерів на обсяги реставраційних робіт".

"Там крутяться десятки мільйонів. І керують цим процесом люди міністра, які зрозуміли, що зі мною домовитися не вийде", - сказала Ліснича.

Крім того, вона заявляє, що намагалась навести порядок з артефактами заповідника.

"Я запропонувала начальнику Департаменту культурної спадщини та культурних фондів міністерства Андрію Вінграновському провести інвентаризацію артефактів заповідника і ввести електронні розрахунки", - розповіла Ліснича.

 "Я вирішила в межах своєї компетенції все налагодити, а виявилося, що в порядку Мінкульт потребує найменше", - сказала Ліснича.

"Як показав час, міністр взагалі нічого не вирішує. Всі фінансові напрямки де-факто в руках Валерія Панченка, мого колишнього заступника, звільненого за невідповідність займаній посаді, і Андрія Вінграновського, начальника Департаменту культурної спадщини (Мінкультури)", - сказала Вікторія Ліснича.

Вона пояснила, що Панченко – "чоловік першої дружини міністра Кулиняка".

"Він виховує дитину Кулиняка від першого шлюбу. Він керував реставрацією дзвіниці. Більш того, він виступав лобістом СТС "Генпідряд" як член наглядової ради", - додала Ліснича.

"А Вінграновський, згідно з інформацією на сайті ОРД, взагалі людина, раніше наближена до покійного кримінального авторитета Рибки. Заступник Вінграновського Сергій Тур мітить на землю заповідника і відомий своєю причетністю до захоплення заповідника "Херсонес Таврійський". Мені відкрито пишуть есемески типу "ти хоч знаєш, проти кого воюєш?" Або "ти погано закінчиш", - розповіла Ліснича.

Звільнений гендиректор Лаври назвала своєю помилкою довіру до моделі і заступника гендиректора Лаврського заповідника Влади Прокаєвої.

"Після того як її поновили на посаді, а міністр, на відміну від мене, не звернувся ні до суду, ні в правоохоронні органи після її наклепницької заяви, стало зрозуміло, що панночка просто виконала замовлення. Не виключено - що тих же Панченко та Вінграновського. Мета була єдина - розіграти брудний скандал в святому місці, а потім когось публічно покарати, - сказала Ліснича.

Коментуючи чутки про ймовірне призначення Олександри Губіної на посаду гендиректора Києво-Печерської Лаври, Вікторія Ліснича розповіла, що Губіна є довіреною особою Кулиняка.

"Зараз Губіна керує апаратом міністра. Всі у відомстві знають, що до того як Олександра Олександрівна потрапила в міністерство, вона не мала навіть досвіду державної служби. А через чотири місяці отримала 4-кімнатну квартиру в новобудові. Губіна - довірена особа Кулиняка, працювала раніше в будівельній компанії "Золоті ворота". Не виключено, що ця фірма вже отримала гарантії на участь у злочинних схемах по відмиванню грошей на реставраційних роботах. У заповіднику взагалі кажуть, що її прямо завтра представлять трудовому колективу", - заявила Вікторія Ліснича.

Крім того, колишній гендиректор розповіла, що ціни на вхідний квиток розраховує і затверджує міністерство культури.

"З мене зажадали надати лише обґрунтування вже названої Мінкультом ціни в 50 гривень. Ще й присоромили: в Софію, мовляв, вхід 62 гривні, а у вас усього 25, хоча в Лаврі пам'ятників значно більше. А зараз, зауважте, виконуюча мої обов'язки Наталя Клименко повернула колишню вартість - 25 гривень (після звільнення Лісничої на вимогу прем'єр міністра вартість вхідного квитка зменшили до 3 гривень). Ось це дійсно аморально - постійно обманювати людей, смикати ціни туди-сюди, створювати соціальну напруженість", - сказала Ліснича.

Як відомо, після конфлікту керівництва заповідника та колективу директор Ліснича підписала накази про звільнення 4 своїх заступників і близько 20 співробітників заповідника.

Після звільнення її заступниця Прокаєва зізналася, що за посаду вона заплатила 50 тисяч доларів міністру культури Михайлу Кулиняку.

Сам міністр заперечив, що будь-коли брав хабарі, і заявив, що позиватися до Лісничої та Прокаєвої не збирається, так само, як і звільняти їх. При цьому Лісничій було оголошено догану.

Пізніше міністерство звільнило гендиректора заповідника Вікторію Лісничу.

Владу Прокаєву-Литовченко призначили на посаду на початку червня цього року. Ліснича була призначена гендиректором заповідника у січні цього року.

Ліснича своє звільнення оскаржує у суді.

Теми

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".