Спецпроект

Звільнена гендиректор Лаври звинувачує Кулиняка

Колишній гендиректор Лаврського заповідника Вікторія Ліснича звинувачує у своєму звільненні людей, наближених до міністра культури Михайла Кулиняка.

Про це вона заявила в інтерв’ю News24.ua, повідомляє УП.Життя.

Так, серед причин звільнення, озвучених Лісничою є "проведення тендерів на обсяги реставраційних робіт".

"Там крутяться десятки мільйонів. І керують цим процесом люди міністра, які зрозуміли, що зі мною домовитися не вийде", - сказала Ліснича.

Крім того, вона заявляє, що намагалась навести порядок з артефактами заповідника.

"Я запропонувала начальнику Департаменту культурної спадщини та культурних фондів міністерства Андрію Вінграновському провести інвентаризацію артефактів заповідника і ввести електронні розрахунки", - розповіла Ліснича.

 "Я вирішила в межах своєї компетенції все налагодити, а виявилося, що в порядку Мінкульт потребує найменше", - сказала Ліснича.

"Як показав час, міністр взагалі нічого не вирішує. Всі фінансові напрямки де-факто в руках Валерія Панченка, мого колишнього заступника, звільненого за невідповідність займаній посаді, і Андрія Вінграновського, начальника Департаменту культурної спадщини (Мінкультури)", - сказала Вікторія Ліснича.

Вона пояснила, що Панченко – "чоловік першої дружини міністра Кулиняка".

"Він виховує дитину Кулиняка від першого шлюбу. Він керував реставрацією дзвіниці. Більш того, він виступав лобістом СТС "Генпідряд" як член наглядової ради", - додала Ліснича.

"А Вінграновський, згідно з інформацією на сайті ОРД, взагалі людина, раніше наближена до покійного кримінального авторитета Рибки. Заступник Вінграновського Сергій Тур мітить на землю заповідника і відомий своєю причетністю до захоплення заповідника "Херсонес Таврійський". Мені відкрито пишуть есемески типу "ти хоч знаєш, проти кого воюєш?" Або "ти погано закінчиш", - розповіла Ліснича.

Звільнений гендиректор Лаври назвала своєю помилкою довіру до моделі і заступника гендиректора Лаврського заповідника Влади Прокаєвої.

"Після того як її поновили на посаді, а міністр, на відміну від мене, не звернувся ні до суду, ні в правоохоронні органи після її наклепницької заяви, стало зрозуміло, що панночка просто виконала замовлення. Не виключено - що тих же Панченко та Вінграновського. Мета була єдина - розіграти брудний скандал в святому місці, а потім когось публічно покарати, - сказала Ліснича.

Коментуючи чутки про ймовірне призначення Олександри Губіної на посаду гендиректора Києво-Печерської Лаври, Вікторія Ліснича розповіла, що Губіна є довіреною особою Кулиняка.

"Зараз Губіна керує апаратом міністра. Всі у відомстві знають, що до того як Олександра Олександрівна потрапила в міністерство, вона не мала навіть досвіду державної служби. А через чотири місяці отримала 4-кімнатну квартиру в новобудові. Губіна - довірена особа Кулиняка, працювала раніше в будівельній компанії "Золоті ворота". Не виключено, що ця фірма вже отримала гарантії на участь у злочинних схемах по відмиванню грошей на реставраційних роботах. У заповіднику взагалі кажуть, що її прямо завтра представлять трудовому колективу", - заявила Вікторія Ліснича.

Крім того, колишній гендиректор розповіла, що ціни на вхідний квиток розраховує і затверджує міністерство культури.

"З мене зажадали надати лише обґрунтування вже названої Мінкультом ціни в 50 гривень. Ще й присоромили: в Софію, мовляв, вхід 62 гривні, а у вас усього 25, хоча в Лаврі пам'ятників значно більше. А зараз, зауважте, виконуюча мої обов'язки Наталя Клименко повернула колишню вартість - 25 гривень (після звільнення Лісничої на вимогу прем'єр міністра вартість вхідного квитка зменшили до 3 гривень). Ось це дійсно аморально - постійно обманювати людей, смикати ціни туди-сюди, створювати соціальну напруженість", - сказала Ліснича.

Як відомо, після конфлікту керівництва заповідника та колективу директор Ліснича підписала накази про звільнення 4 своїх заступників і близько 20 співробітників заповідника.

Після звільнення її заступниця Прокаєва зізналася, що за посаду вона заплатила 50 тисяч доларів міністру культури Михайлу Кулиняку.

Сам міністр заперечив, що будь-коли брав хабарі, і заявив, що позиватися до Лісничої та Прокаєвої не збирається, так само, як і звільняти їх. При цьому Лісничій було оголошено догану.

Пізніше міністерство звільнило гендиректора заповідника Вікторію Лісничу.

Владу Прокаєву-Литовченко призначили на посаду на початку червня цього року. Ліснича була призначена гендиректором заповідника у січні цього року.

Ліснича своє звільнення оскаржує у суді.

Теми

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.