ПОМЕР НІЛ АРМСТРОНҐ - ПЕРША ЛЮДИНА НА МІСЯЦІ

Американський астронавт Ніл Армстронґ – перша людина, яка ступила на поверхню Місяця – помер на 83-му році життя.

Про це повідомляє ВВС.

У заяві його родини сказано, що причиною смерті стали ускладнення, котрі виникли після операції на серці, яку йому робили раніше цього місяця.

20 липня 1969 року він зійшов на поверхню супутника Землі, сказавши свою знамениту фразу: "Маленький крок для людини – і величезний стрибок для всього людства".

Президент США Барак Обама заявив, що Армстронґ був "одним з найбільших американських героїв – не лише своєї епохи, а й усіх часів".

У листопаді він отримав Золоту медаль Конгресу – найвищу цивільну нагороду в США.

Армстронг був командиром корабля "Аполлон 11". За його приземленням на Місяць стежили понад 500 мільйонів телеглядачів.

1969: перші люди на Місяці. ВІДЕО

Армстронґ та його колега, астронавт Едвін Олдрін, відомий як Базз, провели на Місяці біля трьох годин, збираючи зразки породи, проводячи досліди та знімаючи фотографії.

"Вид був просто неймовірний, не схожий ні на що, з того, що я коли-небудь бачив", - сказав якось Армстронґ.

Армстронґ висаджується на Місяць із своєю легендарною фразою про один крок

Пан Олдрін зазначив: "Неймовірно сумно, що наш екіпаж не зможе бути в повному складі на 50-літньому ювілеї місії… Я запам’ятаю його як дуже здібного командира".

Місія "Аполлон 11" стала останньою для Амрстронґа. В 1971 році він залишив НАСА і став викладати розробку аерокосмічної техніки.

Перший політ на літаку для Ніла Армстронґа, який народився в 1930 році в Огайо, відбувся, коли йому було шість років. Здійнявшись у небо разом з батьком, хлопець раз і назавжди захопився польотами.

 Ніл Армстронґ у 1960-х

У 1950-х роках під час Корейської війни він літав на винищувачах військово-морських сил, а в 1962 році став учасником американської космічної програми.

Журналісти кажуть, що Армстронґ завжди залишався скромним і ніколи не дозволяв собі потрапити під вплив романтичного ореолу космічних досліджень.

1984: перша людина, яка стала супутником Землі. ВІДЕО

У своїй заяві родина Армстронґа високо оцінює його, як "американського героя, що став таким з примусу", який "чесно служив своїй нації як пілот військово-морських винищувачів, пілот-випробувальник та астронавт".

У заяві не сказано, де саме помер Армстронґ. 7 серпня йому зробили операцію, щоб розкупорити чотири коронарні артерії.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.