Спецпроект

До 100-річчя знахідки бюста Нефертіті організують виставку

Єгипетський музей у Берліні планує відсвяткувати сторіччя з дня виявлення бюста цариці Нефертіті спеціальною виставкою.

Як повідомляє Lenta з посиланням на Associated Press, на експозиції під назвою "У світлі Амарни" буде виставлено близько 600 об'єктів із запасників музею, які знайшли при розкопках Амарни - там же, де й бюст Нефертіті.

Близько 200 артефактів, що дають уявлення про щоденне життя стародавніх єгиптян, напередодні виставки будуть відреставровані.

Експозиція відкриється 6 грудня 2012 року і триватиме до квітня 2013-го.

Нефертіті була дружиною фараона Вісімнадцятої династії Аменхотепа IV (Ехнатона), який правив у другій половині XIV століття до нашої ери.

Вік погруддя староєгипетської цариці приблизно оцінюється в 3300 років. Імовірно, воно було виготовлене скульптором Тутмосом в 1345 році до нашої ери.

Погруддя Нефертіті на експозиції в Берлінському музеї. Фото: "Вікіпедія"

Бюст Нефертіті був виявлений в 1912 році німецьким археологом Людвігом Борхардтом, який проводив розкопки Ахетатона - столиці фараона-реформатора Ехнатона.

Борхардт вивіз знахідку в Німеччину в 1913 році. Єгипетська влада кілька разів робила спроби повернути бюст, однак німці відкидають претензії.

Колекція Єгипетського музею з 2009 року розташовується в Новому музеї, який був реконструйований на Музейному острові британським архітектором Девідом Чіпперфілдом.

Дивіться також: "Під час революції з музеїв Єгипту зникли сотні артефактів. ФОТО"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".