Спецпроект

До 100-річчя знахідки бюста Нефертіті організують виставку

Єгипетський музей у Берліні планує відсвяткувати сторіччя з дня виявлення бюста цариці Нефертіті спеціальною виставкою.

Як повідомляє Lenta з посиланням на Associated Press, на експозиції під назвою "У світлі Амарни" буде виставлено близько 600 об'єктів із запасників музею, які знайшли при розкопках Амарни - там же, де й бюст Нефертіті.

Близько 200 артефактів, що дають уявлення про щоденне життя стародавніх єгиптян, напередодні виставки будуть відреставровані.

Експозиція відкриється 6 грудня 2012 року і триватиме до квітня 2013-го.

Нефертіті була дружиною фараона Вісімнадцятої династії Аменхотепа IV (Ехнатона), який правив у другій половині XIV століття до нашої ери.

Вік погруддя староєгипетської цариці приблизно оцінюється в 3300 років. Імовірно, воно було виготовлене скульптором Тутмосом в 1345 році до нашої ери.

Погруддя Нефертіті на експозиції в Берлінському музеї. Фото: "Вікіпедія"

Бюст Нефертіті був виявлений в 1912 році німецьким археологом Людвігом Борхардтом, який проводив розкопки Ахетатона - столиці фараона-реформатора Ехнатона.

Борхардт вивіз знахідку в Німеччину в 1913 році. Єгипетська влада кілька разів робила спроби повернути бюст, однак німці відкидають претензії.

Колекція Єгипетського музею з 2009 року розташовується в Новому музеї, який був реконструйований на Музейному острові британським архітектором Девідом Чіпперфілдом.

Дивіться також: "Під час революції з музеїв Єгипту зникли сотні артефактів. ФОТО"

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.