Спецпроект

До 100-річчя знахідки бюста Нефертіті організують виставку

Єгипетський музей у Берліні планує відсвяткувати сторіччя з дня виявлення бюста цариці Нефертіті спеціальною виставкою.

Як повідомляє Lenta з посиланням на Associated Press, на експозиції під назвою "У світлі Амарни" буде виставлено близько 600 об'єктів із запасників музею, які знайшли при розкопках Амарни - там же, де й бюст Нефертіті.

Близько 200 артефактів, що дають уявлення про щоденне життя стародавніх єгиптян, напередодні виставки будуть відреставровані.

Експозиція відкриється 6 грудня 2012 року і триватиме до квітня 2013-го.

Нефертіті була дружиною фараона Вісімнадцятої династії Аменхотепа IV (Ехнатона), який правив у другій половині XIV століття до нашої ери.

Вік погруддя староєгипетської цариці приблизно оцінюється в 3300 років. Імовірно, воно було виготовлене скульптором Тутмосом в 1345 році до нашої ери.

Погруддя Нефертіті на експозиції в Берлінському музеї. Фото: "Вікіпедія"

Бюст Нефертіті був виявлений в 1912 році німецьким археологом Людвігом Борхардтом, який проводив розкопки Ахетатона - столиці фараона-реформатора Ехнатона.

Борхардт вивіз знахідку в Німеччину в 1913 році. Єгипетська влада кілька разів робила спроби повернути бюст, однак німці відкидають претензії.

Колекція Єгипетського музею з 2009 року розташовується в Новому музеї, який був реконструйований на Музейному острові британським архітектором Девідом Чіпперфілдом.

Дивіться також: "Під час революції з музеїв Єгипту зникли сотні артефактів. ФОТО"

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.