Спецпроект

США оприлюднюють усе, що знають про Катинь

Учора ввечері, о 23:00 за київським часом, були опубліковані всі американські документи, що стосуються розстрілів радянськими спецслужбами громадян міжвоєнної Польщі в Катині у 1940 році.

Про це повідомляє Польське радіо.

Документи можна подивитися на сайті Національного управління архівів та інформації США.

Також обіцяється викласти архівні записи на сайті посольства Польщі у Вашингтоні.

Віце-міністр закордонних справ Польщі Богуслав Вінід наголошує, що це перша ініціатива, яка показує все, що на цю тему знали американці.

"Частина документів буде зовсім нова, тобто саме розсекречена, з частиною із них ми були вже ознайомлені, оскільки про них згадувалося в інших публікація, - зазначив Вінід. - Будуть також матеріали з архівів президентів Рузвельта, Трумена та Айзенхауера, з архівів державного департаменту, департаменту оборони, армії та розвідки, та всіх інших органів, які займалися катинським злочином".

На погляд історика, професора Войцеха Матерського, найцікавішими будуть інформації стосовно поведінки американських президентів щодо катинського злочину.

"Цікаво буде дізнатися, чи, в який період, і котрий президент США цікавився питанням катинського злочину, - зазначив Матерський. - Чи взагалі бралася до уваги можливість просити вибачення в поляків за те, яку позицію США зайняли у справі катинського злочину".

Восени 1939 року радянські війська за наказом Сталіна вивезли в СРСР офіцерів та представників інтелігенції, які були громадянами міжвоєнної Польщі - загалом понад 20 тисяч чоловік. Переважну більшість із них співробітники НКВД розстріляли у Катинських лісах під Смоленськом та інших регіонах СРСР, в тому числі й на території України.

В радянські часи вважалося, що розстріли польських громадян здійснили нацисти. У листопаді 2010 року Держдума РФ визнала, що катинський злочин був здійснений за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників.

У січні 2011 року Верховний Суд РФ визнав законним засекречення документів Катинської справи.

У грудні 2011 року ФСБ відмовилася реабілітувати жертв Катинської трагедії, про що просили родичі загиблих.

У квітні 2012 року Європейський суд з прав людини визнав катинські розстріли військовим злочином. 

Детальніше про масові убивства 1940 року читайте за темою "Катинь"

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.