Спецпроект

В Москві відкрився музей війни з Наполеоном. ФОТО

Музей Вітчизняної війни 1812 року розташувався у внутрішньому дворику колишнього музею Леніна - в новому закладі зібрані близько двох тисяч експонатів, пов'язаних з епохою битв при Аустерліці, Йені, Бородіно та Лейпцигу.

Про це повідомляє Газета.ru.

Як зазначають очевидці, вийшла інтер'єрна суміш хайтека і ампіру, підсилена сусідством плазмових екранів з експонатами початку XIX сторіччя.

На екранах крутяться фрагменти радянської кіноепопеї українського режисера Сергія Бондарчука “Війна і мир” укупі з іншими відео-реконструкціями давніх подій і комп'ютерною анімацією.

Різноманітні артефакти - від куль до гаубиць і від гравюр до монументальних полотен - утворюють нерухому, але строкату мозаїку епохи.

Відкриття музею Вітчизняної війни 1812 року

Не всі експонати викликають стовідсоткову довіру. Наприклад, анотація до саней, у яких французький імператор нібито тікав у бік Німану від переслідування російських військ, містить формулювання "за музейною легендою".

Схожа історія і з побутовими предметами, які гіпотетично належали Наполеону - наприклад, двома бритвами у футлярі.

Орієнтовно спектр подій, які охоплюються музейною експозицією, укладається у 15 років - від першого мирного договору між Російською імперією і Францією, підписаного в 1801 році, до вступу союзних сил в Париж і остаточного заслання імператора на острів Святої Єлени.

Експонатів більш пізнього часу зустрічається чимало (згадати хоча б полотна Василя Верещагіна зі знаменитого живописного циклу "1812 рік. Наполеон в Росії"), але вони так чи інакше повертають глядача саме в заявлену епоху.

Цифри витрат на створення музею не озвучуються, але все заплановане встигли здати у строк і за планом, тож інвестиції були чималі і безперебійні.

Як відомо, у квітні цього року у Львові презентували альманах, присвячений українцям-союзникам Наполеона в поході 1812 року.

У жовтні минулого року на Сумщині відкрили пам'ятник солдатам Охтирського гусарського полку, який відзначився у війні з Наполеоном.

Влада Білорусі уникає використання прийнятого в Росії терміну "Вітчизняна війна 1812 року". В результаті ревізії шкільних та вузівських програм в Білорусії Наполеонівська військова кампанія в Російській імперії визначається як "війна 1812 року".

Про українського героя війни 1812 року Івана Паскевича читайте в розділі "Тексти"

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.