ПІД ВИГЛЯДОМ МУЗЕЄФІКАЦІЇ ДЕСЯТИННУ МОЖУТЬ ЗАБУДУВАТИ

Замовником проекту будівництва бетонної плити-моноліту на фундаменті Десятинної церкви є комунальне підприємство "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт".

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на голову комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

За даними депутата, "свого часу до археологів звернулися проектувальники скляного куполу, яким мали бути накриті підмурки Десятинної церкви, з проханням визначити місця, де можуть бути встановлені палі для підтримки купола. Сьогодні ці дані використовуються проектувальниками для зведення бетонної плити метром завтовшки".

Депутат наголосив, що відповідний проект під назвою "Проект консервації та сучасної музеєфікації залишків фундаментів, проект благоустрою території та будівництва музею над рештками Десятинної церкви" вже проходить процедуру державної експертизи Мінрегіонбуду.

"Насправді ж йдеться про створення "фундаменту" для нового будівництва, - зазначив Бригинець. - Що це буде за споруда, можна зрозуміти із завдання, яке замовники отримали від Мінкультури, який пропонує створити там місце з можливістю проводити богослужіння".

Археолог Гліб Івакін: "На місці Десятинної має бути музей Хрещення Русі"

На засіданні консультативної ради при Головному управлінні охорони культурної спадщини КМДА обговорювалася необхідність звернутися до замовника і проектувальника з вимогою надати матеріали для визначення відповідності реставраційного завдання та назви.

Спілка археологів України вже написала відповідне звернення.

Як відомо, в листопаді 2011 року голова КМДА Олександр Попов пообіцяв, що міська влада забезпечить збереження фундаменту Десятинної церкви у його первісному вигляді.

У грудні було проведено роботи з тимчасової консервації залишків фундаменту Десятинної церкви, які для вивчення археологи розкопали. Залишки унікальної археологічної знахідки з метою їх подальшого збереження було засипано піском та спеціальним ґрунтом.

 

На початку вересня 2011 року Верховна Рада відмовилася затверджувати постанову про недопущення будівельних робіт на території пам'ятки археології національного значення Десятинної церкви.

Раніше проти забудови залишків Десятинної церкви виступили Спілка археологів України і ЮНЕСКО.

25 травня 2011 року представники УПЦ Московського патріархату привезли на територію археологічних розкопок фундаменту Десятинної церкви (X-XIII сторіччя) будівельні вагончики. Вагончики, як і нещодавно споруджена УПЦ МП капличка, були встановлені біля старовинного фундаменту без жодних дозвільних документів.

Десятинна церква: проекти знищення історичної пам'ятки

17 травня Київська міськдержадміністрація на конкурсі, який закінчився скандалом, так і не змогла вибрати найкращу концепцію реставрації Десятинної церкви - нібито через те, що лічильна комісія не згодилася з рішенням більшості членів журі, які проголосували за проект, котрий не передбачав спорудження храму.

Як пояснила член журі архітектор Лариса Скорик, двоє з трьох членів лічильної комісії відмовились підписувати протокол з результатами голосування. За даними ІП, одним із них був голова Державної служби з питань культурної спадщини Андрій Вінграновський.

Десятинна церква (церква Пресвятої Богородиці) - перша кам'яна церква Київської Русі. Споруджена давньоруськими і візантійськими майстрами в 990-их роках у період князя Володимира Великого Святославовича, на її спорудження та утримання виділялася десята частина княжих доходів - десятина, звідси і назва храму.

Під час штурму Києва золотоординським військом у грудні 1240 році Десятинна стала останнім прихистком для киян, які не були воїнами. У церкву набилося стільки наляканих людей, що під тиском тіл вона впала.

Більше про Десятинну церкву читайте на "Історичній Правді".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.