Спецпроект

У ХУДОЖНЬОМУ МУЗЕЇ - ПРОТЕСТ ПРОТИ КЕРІВНИКА. Фото

Колектив Національного художнього музею України оголосив протест проти виконуючого обов'язки директора музею Тетяни Міронової. Вони прийшли на роботу в пов'язках з написами "протестую" і в холі музею виставили плакат зі своїми вимогами.

Про це пише Газета.ua.

Поштовхом до протесту став її блог, в якому було пред'явлено звинувачення в адресу співробітників музею.

Наталя Михайлова, співробітник відділу зв'язків з громадськістю, пояснила позицію колективу: "Привласнила чужі досягнення, які були зроблені не під час її роботи в музеї, а до неї. Вважаємо, що така людина не може бути директором національного музею. Але запевняю, протест ніяк не вплине на роботу. Вчора ми написали відкритий лист до міністра культури Михайла Кулиняка, в якому пояснили нашу позицію".

 Всі фото: Костянтин Стрілець

Виконуючою обов'язки директора музею Тетяну Міронову призначили в квітні. За її словами, коли вона прийшла в музей, він був у жалюгідному стані, не працювала сигналізація, будинок перебував в аварійному стані.

Оголошення при вході

Сьогодні в музеї зберігаються 40 тисяч робіт українських майстрів. Їхня загальна вартість перевищує 50 мільйонів доларів.

Колектив музею працює, як і раніше

Національний художній музей уже півроку залишається без керівництва. Після скандального звільнення Анатолія Мельника в.о. гендиректора стала галеристка Тетяна Міронова, а через чотири місяці з музею пішов зам з економічних питань, звинувативши наостанок Міронову у кумівстві і непрофесійності.

На початку жовтня чоловік Тетяни Міронової Валерій, який балотується в нардепи по мажоритарному округу, спробував використати НХМУ як майданчик для своєї політичної реклами.

Сьогодні заступник Міронової з питань розвитку Ігор Ліховий заявив, що "робота нового менеджменту" НХМУ є ефективнішою в порівнянні з попередниками.

Читайте також: "Що відбувається в Національному Художньому музеї?"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.