Герман визнала, що у 2004 році збрехала про "яєчний теракт"

Радник президента Ганна Герман заявила, що у 2004 році в Івано-Франківську збрехала про "твердий, тупий предмет", який кинули у Віктора Януковича.

Про це керівник прес-центру Партії регіонів написала у відповідь на запитання "Української правди" під час спілкування в мережі Facebook.

"Я не сказала правду журналістам один раз у 2004 році в Івано-Франківську. Після цього пообіцяла, що завжди говоритиму правду", - заявила вона.

На уточнення УП, Герман написала: "Я розгубилася тоді і сказала "твердий, тупий предмет", а повинна була прямо сказати, що в кандидата кинули яйце".

2004: "яєчний теракт" проти Януковича (ВІДЕО)

"Мені щиро жаль, що я не змогла тоді, чи не зуміла, знайти в собі мужність назвати речі своїми іменами. Але це був гарний урок для мене, і я його добре засвоїла", - додала радник президента.

Як відомо, у 2004 році в Івано-Франківську з тодішнім кандидатом в президенти Віктором Януковичем стався інцидент, коли в нього кинули яйце, від якого він впав.

Пізніше в оточенні Януковича заявили, що це був замах, що він перебував в колаптоїдному стані і що в нього кидали не яйце, а інший предмет.

Дивіться також на ІП скани газет 2004 року:

"Сегодня" з коментарями Герман і Чорновола про яєчний інцидент

Виробники яєць засуджують яєчний теракт: "Не дамо перетворити Україну на Чечню!"

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.