Спецпроект

Директором Національного Художнього музею стала Задорожна

Генеральним директором Національного художнього музею України призначена Марія Задорожна – колишній заступник гендиректора з розвитку НМХУ. Власниця столичної галереї Тетяна Міронова, яка півроку була в.о. гендиректора, завершила свою менеджерську кар'єру.

Указ про її призначення від 16 листопада 2012 року міністр культури Михало Кулиняк зачитав у присутності колективу музею і відвідувачів у п’ятницю, повідомляє УП.Життя з посиланням на фейсбук-сторінку НХМУ.

Bін також квітами привітав нового керівника і зауважив, що приймав рішення не одноосібно, а спираючись на пропозицію Музейної ради.

Повідомлення про призначення з’явилось на facebook-сторінці музею, але на сайті Мінкульту текст указу ще не опублікований.

Як відомо, засідання музейної ради 7 листопада рекомендувало міністрові розглянути на посаду директора НМХУ дві кандидатури: Марини Скирди (заступник гендиректора НХМУ з науково-просвітницької роботи) та Марії Задорожної.

Кулиняк вітає новго керівника музею. Фото Влада Соделя, Комерсант-Україна

Генеральний директор НХМУ Анатолій Мельник був звільнений з посади у квітні цього року наказом Мінкульту.

Основними претендентами на заміщення вакантної посади вважалися в.о. гендиректора, власниця відомої столичної галереї Тетяна Міронова і головний зберігач музею Юлія Литвинець, але підсумки так і не були підведені.

Колектив НХМУ (61 підписів) звернувся з відкритою доповідною до міністра культури Михайла Кулиняка, в якій ідеться про конфлікт між топ-менеджментом музею і науковими співробітниками.

Дивіться на цю ж тему:

Відкритий лист колективу НХМУ до Кулиняка

Новим керівником Лаври став директор Хотинської фортеці

Для чого нам музеї? Інерція і динаміка

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".