Спецпроект

В Москві відкриють музей "шістдесятників"

У Москві готується до відкриття музей, чия експозиція зацікавить тих, хто ностальгує за радянськими часами, зокрема, цікавиться епохою шістдесятників.

Про це пише travel.ru. 

"Музей 60-х" дозволить відвідувачам зануритися в атмосферу тих років: експонати не помістять за вітринне скло - серед них можна буде просто побути.

Відвідувачі зможуть присісти на диван, попити чаю, погортати журнал, книгу або фотоальбом з 1960-х років.

У колекції музею - найрізноманітніші предмети. Наприклад, придбаний на блошиному ринку Одеси "Концентратор директора" - свого роду комутатор, що дозволяє здійснювати підключення до шести телефонних ліній і здатний утримувати з'єднання між абонентами (конференц-зв'язок); радіоприймач Fada Radio Model P111 1952; фотоелектричний експонометр "Ленінград 2" 1962 року і багато іншого.

Ведеться підготовка виставки рекламних плакатів 60-х.

Відкриття музею відбудеться 1 грудня на вулиці Кржижановського, будинок 8, корпус 2.

Як відомо, в серпні 2012 року в Києві відкрився Музей історії шістдесятництва. Серед його експонатів - зразки самвидаву, картини, рукописи і друковані видання, а також унікальні фотографії і особисті речі шістдесятників.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.