НЕЛЕГАЛЬНИЙ МОНАСТИР НА ДЕСЯТИННІЙ ПІДПАЛИЛИ. Фото

У ніч з п'ятниці на суботу було здійснено підпал споруди, самовільно встановленої на території Національного історичного музею, поряд із рештками фундаменту Десятинної церкви.

Про це у своєму блозі повідомляє активіст руху "Збережи Старий Київ" Ігор Луценко.

"Вогонь пошкодив значну частину приміщення всередині, і навіть призвів до руйнування елементів зовні "каплички", - пише Луценко. - Зсередини будівлі чути дуже сильний запах горілого".

 Всі фото: Ігор Луценко

За словами представників релігійної громади, це між третьою та четвертою годинами ночі невідомий розбив вікно і кинув туди якийсь палаючий предмет, який вони ідентифікували як "недопалок сірника" (?!). Обличчя нападника було нібито зафіксовано інфрачервоними камерами, котрими обладнано периметр споруди.

Зараз на місці працює міліція, представники релігійної громади виносять обгорілі речі.

 

Представники релігійної громади заборонили активісту проводити зйомку всередині будівлі.

"Версія церковників викликає певні сумніви, - стверджує Луценко. - Церква просто нашпигована відеокамерами, периметр охороняють 3-4 вартові чи то з приватної охоронної фірми, чи то з "русского казачества", частина з яких постійно знаходиться на вулиці. Напад палія та вогонь неможливо було б зразу не помітити, оскільки це відбулося безпосередньо перед відеокамерою".

В той же час, не дивлячись на колосальні затрати на охорону і охоронне обладнання, на коштовний ремонт та прикрашання самої споруди, будівлю не було обладнано протипожежною сигналізацією всередині.

 

Раніше відповідні держоргани надавали представникам "каплички" припис про усунення порушень протипожежної безпеки, який було "виконано" у дуже своєрідний спосіб – споруду просто відремонтували, оздобивши дах і стіни. Таку перебудову визнала незаконною Державна архітектурно-будівельна інспекція.

Активіст нагадує, що близько півтора року тому голова комісії з культури та туризму Київради Олександр Бригинець прогнозував можливість свідомих провокацій з нібито "підпалом" нелегальної каплички.

"Капличку Десятинного монастиря УПЦ МП" було встановлено біля Національного музею історії, поруч із розкопками середньовічної Десятинної церкви у 2007 році, без жодних дозвільних документів. Улітку 2012 року капличку було капітально відремонтовано.

Ієродиякон Десятинного монастиря Ярослав без оголошення конкурсу був призначений Мінкультом керівником новоствореного Музею історії Десятинної церкви, що викликало обурення науковців-музейників.

У травні 2011 року представники УПЦ Московського патріархату привезли на територію археологічних розкопок фундаменту Десятинної церкви будівельні вагончики. Вони хочуть побудувати на рештках середньовічної споруди новий храм.

"Релігійній громаді допомагають Юрій Мірошниченко, представник Януковича у Верховній Раді, і голова НБУ Сергій Арбузов, - стверджує активіст. - Жоден державний орган не вжив жодних дієвих заходів, щоб перешкодити незаконній діяльності на території Національного музею".

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".