Майже чверть українців любить Сталіна. Більше третини - ні

37% населення України негативно ставляться до постаті керівника СРСР у 1922-1953 роках Йосипа Сталіна, позитивно ставляться 22% українців, а байдуже –28%. 74% вважають його жорстоким тираном, а 57% не хочуть більше такого керівника, як Сталін.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).

Позитивне ставлення до Сталіна превалює у Східному (36%) та Південному (27%) регіонах, негативне – у Західному (64%) та Центральному (39%).

Найменше позитивно налаштованих до постаті Сталіна серед молоді віком 18-29 років (16%), найбільше – серед людей похилого віку, 70 років та старші – 35%. Крім того, спостерігається зворотній зв‘язок між віком та байдужим ставленням до постаті Сталіна - чим молодший респондент, тим байдужіше.

Відповіді на запитання "Ви особисто хотіли б жити та працювати при такому керівнику країни, як Сталін?" розподілилися таким чином: більше половини українців (53%) впевнено не хотіли б жити при такому керівникові, 20% відповіли "мабуть, ні".

В абсолютній меншості кількість охочих жити при такому керівникові як Сталін (6%), "мабуть, так" відповіли 9% опитаних українців. Найбільше охочих жити при владі Сталіна на Сході - 26%, найменше на Заході – 5%.

Відповіді на запитання "Якою мірою Ви згодні або не згодні з наступними судженнями про Сталіна?"  розподілилися таким чином:

- мудрим керівником, який привів СРСР до могутності та процвітання, Сталіна вважають 34% (на Заході 12%, на Сході 48%), незгодні з цим твердженням – 47%.

- жорстоким, нелюдським тираном, винним у знищенні мільйонів безневинних людей, Сталіна вважають 74% населення, незгодні з цим – 13%.  Найбільше згодних на Заході (88%), найменше – на Сході (63%)

З твердженням, що наш народ не зможе обійтися без такого керівника як Сталін, який прийде та наведе порядок, згодні 27% населення, незгодні з цим – 57% опитаних українців.

Опитування було проведено методом інтерв'ю з 8 по 17 лютого 2013 року. Опитано 2032 респонденти, що мешкають в усіх областях України, віком від 18 років.

Як відомо, влітку 2011 року опитування КМІС продемонструвало, що 36% громадян України вважають Сталіна великим вождем, 34% не згодні з цим, а 17% не визначилися.

Дивіться також на цю тему:

60% українців вважають Голодомор геноцидом

70% українців вважають День Перемоги великим святом

83% громадян України підтримують незалежність

Росіяни забувають про сталінські репресії - опитування

15 гріхів Канібалісімуса. Про те, які злочини вчинив Сталін

Всі матеріали ІП на тему "Соціологія"

Всі матеріали ІП на тему "Сталін"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.