Спецпроект

Білгород-Дністровську фортецю знову забудовують

Комунальне підприємство "Фортеця" відновило будівництво туалету та інформаційного павільйону на території Аккерманської фортеці у Білгород-Дністровському Одеської області.

Роботи планують завершити до початку туристичного сезону, повідомляє "Думская".

У зв'язку з цим місцеві жителі, яких підтримав один із народних депутатів України, готують безстрокову акцію протесту.

Вона стартує в 11:00 24 березня на площі перед воротами фортеці. Протестуючі вимагатимуть припинити будівництво і надати історичних фортифікаційних споруд статус державного історико-архітектурного заповідника.

"Замість реставрації сивої давнини новий розпорядник нашої твердині будує сучасний платний туалет і торговий кіоск, - наголошується в заяві активістів. - Досі міська й обласна влади ведуть нескінченну паперову гру, яка ніяк не зупиняє тих, хто плює на нашу славну історію. Фортеця повинна стати гордістю всієї України, а не відхожим місцем".

Раніше, нагадаємо, проти будівництва виступила мерія Білгорода-Дністровського:

"Так званий "інформаційний павільйон" своїм виглядом закриває первозданний фасад унікальної пам'ятки національного та міжнародного значення, - наголошувалося в заяві міської влади. - Громадський туалет примикає до середньовічних стін і розташований в унікальному місці на стику трьох несучих кріпосних стін. Прямо під корпусом "туалету" розташовані практично не вивчені середньовічні культурні шари, тепер утрачені для науки".

За повідомленням мерії, некваліфіковані робітники, які ведуть будівництво, проклали каналізаційні мережі для туалету прямо через центральні Кілійські ворота, по головному мосту через рів.

Між тим, в Одеському обласному управлінні охорони культурної спадщини заявили, що будівництво - абсолютно законно:

"Проведення робіт було погоджено Міністерством культури, Інститутом археології НАН України та ДАБКом, - зазначила начальник управління Наталія Штербуль. - Будівництво анітрохи не шкодить середньовічної фортеці. Куди більшу шкоду завдає фортеці старий туалет, ветхі комунікації якого пропускають фекалії, а ті поступово руйнують моноліт будови. Зараз роботи відновлені. Але якщо нам будуть заважати і далі, ми підемо в суд".

"Звичайно, ініціатори будівництва можуть переслідувати цілком благородні цілі. Однак дуже вже це схоже на перший етап дерибану національного пам'ятника", - наголосив одеський депутат, бізнесмен і журналіст Ігор Димитрієв.

За словами Димитрієва, схема відпрацьована в Одесі і діє в умовах дірявого українського законодавства чудово.

"Будується на території пам'ятника історії якийсь об'єкт - туалет, сарай, ще щось, - пояснив депутат. - Потім він передається в оренду або власність приватній структурі. Ця структура або через орган місцевого самоврядування, або через суд вибиває під цей об'єкт земельну ділянку... Ну а далі ця земля приватизується і починається "реконструкція" даного об'єкта. Наприклад, у готельний комплекс".

Як відомо, в лютому 2011 року Одеська обласна рада створила комунальне підприємство "Фортеця", яке мало відповідати за утримання пам'ятки - бо доти кошти, отримані від туризму, нібито використовувалися неефективно.

У жовтні 2012 року провідний дослідник Аккерманської фортеці, кандидат історичних наук Андрій Красножон повідомив (з фотографіями та іншими документами), що будівельні роботи, ініційовані комунальникам на території фортеці, знищують унікальний археологічний шар.

Білгород-Дністровська фортеця (Аккерманська фортеця) - середньовічна фортеця в місті Білгород-Дністровський (Одеська область). Є найбільшою фортецею на території Україні.

Історико-архітектурна пам'ятка XIII-XV ст. Побудована на місці античного міста Тіра. З півночі омивається водами Дністровського лиману. Загальна довжина стін фортеці - понад два кілометри.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".