УПЦ КП ПРО ВОЛИНЬ-1943: "ПРОЩАЄМО І ПРОСИМО ПРОЩЕННЯ"

Про це йдеться в його зверненні до вірян з нагоди 70-х роковин Волинської трагедії.

"Закликаю всіх українців та поляків зберігати у серці християнські слова: прощаємо і просимо про прощення. Історикам належить далі досліджувати причини, перебіг та наслідки українсько-польського протистояння, але чорні сторінки минулого не повинні бути визначальними для сьогодення і майбутнього. Зло ніколи не можна перемогти злом, а лише добром", — йдеться у зверненні.

Патріарх Філарет переконаний, що абсолютна більшість українців та поляків прагнуть будувати дружні, братні стосунки між нашими державами та народами. Підтвердженням цього є особливі партнерські відносини України й Польщі, які склалися в останні десятиліття.

"Від імені Української Православної Церкви Київського Патріархату, від себе особисто звертаюся до братів поляків, засвідчуючи: ми прощаємо і просимо вас про прощення. Мир між нашими народами нехай буде нерукотворним пам’ятником жертвам конфлікту", — наголосив патріарх Філарет.

Глава УПЦ КП також зазначив, що цього року ми повинні особливо вшанувати загиблих під час братовбивчого конфлікту.

"Сподіваюся, що спільна участь українських та польських представників, православного, греко-католицького та римо-католицького духовенства, спільна молитва та заходи пам’яті у храмах та на місцях поховання жертв стануть добрим прикладом і свідченням примирення, - зазначив патріарх. - Того примирення, завдяки якому подібні конфлікти й трагедії ніколи не зможуть повторитися у майбутньому".

Раніше своє звернення оприлюднила Українська греко-католицька церква, яка засудила масові убивства на Волині і закликала до примирення польського та українського народів.

Перед тим голова Римо-католицької церкви в Україні Мечислав Мокшицький повідомив, що виробити спільної позиції з УГКЦ не вдалося через те, що "запропонована греко-католиками формула "пробачаємо і просимо пробачення" є нонсенсом", а вибачатися треба тільки українцям.

Кілька днів тому голова ВР Володимир Рибак закликав голів Сенату та Сейму Польщі підтримати ініціативу щодо встановлення Дня пам’яті та примирення українців і поляків.

У червні 2011 року повідомлялося про плановане прийняття ВР і польським Сеймом спільної заяви щодо подій українсько-польського протистояння часів Другої світової. Заява досі не прийнята.

У грудні 2011 року польські та українські інтелектуали звернулися до парламентів двох держав із пропозицією про прийняття спільної ухвали щодо встановлення Дня пам’яті і поєднання українців і поляків.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам.

У червні 2011 року планувалося, що президенти Янукович і Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів у Волинській області (убитим полякам) та Люблінському воєводстві (убитим українцям). Цього не відбулося.

Дивіться також інші матеріали ІП на тему "Волинська трагедія"