Спецпроект

УПЦ КП ПРО ВОЛИНЬ-1943: "ПРОЩАЄМО І ПРОСИМО ПРОЩЕННЯ"

Патріарх Української православної церкви Київського патріархату Філарет закликав українців та поляків до взаємного прощення за трагедію польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни.

Про це йдеться в його зверненні до вірян з нагоди 70-х роковин Волинської трагедії.

"Закликаю всіх українців та поляків зберігати у серці християнські слова: прощаємо і просимо про прощення. Історикам належить далі досліджувати причини, перебіг та наслідки українсько-польського протистояння, але чорні сторінки минулого не повинні бути визначальними для сьогодення і майбутнього. Зло ніколи не можна перемогти злом, а лише добром", — йдеться у зверненні.

Патріарх Філарет переконаний, що абсолютна більшість українців та поляків прагнуть будувати дружні, братні стосунки між нашими державами та народами. Підтвердженням цього є особливі партнерські відносини України й Польщі, які склалися в останні десятиліття.

"Від імені Української Православної Церкви Київського Патріархату, від себе особисто звертаюся до братів поляків, засвідчуючи: ми прощаємо і просимо вас про прощення. Мир між нашими народами нехай буде нерукотворним пам’ятником жертвам конфлікту", — наголосив патріарх Філарет.

Глава УПЦ КП також зазначив, що цього року ми повинні особливо вшанувати загиблих під час братовбивчого конфлікту.

"Сподіваюся, що спільна участь українських та польських представників, православного, греко-католицького та римо-католицького духовенства, спільна молитва та заходи пам’яті у храмах та на місцях поховання жертв стануть добрим прикладом і свідченням примирення, - зазначив патріарх. - Того примирення, завдяки якому подібні конфлікти й трагедії ніколи не зможуть повторитися у майбутньому".

Раніше своє звернення оприлюднила Українська греко-католицька церква, яка засудила масові убивства на Волині і закликала до примирення польського та українського народів.

Перед тим голова Римо-католицької церкви в Україні Мечислав Мокшицький повідомив, що виробити спільної позиції з УГКЦ не вдалося через те, що "запропонована греко-католиками формула "пробачаємо і просимо пробачення" є нонсенсом", а вибачатися треба тільки українцям.

Кілька днів тому голова ВР Володимир Рибак закликав голів Сенату та Сейму Польщі підтримати ініціативу щодо встановлення Дня пам’яті та примирення українців і поляків.

У червні 2011 року повідомлялося про плановане прийняття ВР і польським Сеймом спільної заяви щодо подій українсько-польського протистояння часів Другої світової. Заява досі не прийнята.

У грудні 2011 року польські та українські інтелектуали звернулися до парламентів двох держав із пропозицією про прийняття спільної ухвали щодо встановлення Дня пам’яті і поєднання українців і поляків.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам.

У червні 2011 року планувалося, що президенти Янукович і Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів у Волинській області (убитим полякам) та Люблінському воєводстві (убитим українцям). Цього не відбулося.

Дивіться також інші матеріали ІП на тему "Волинська трагедія"

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище