Спецпроект

Немає підстав говорити про геноцид на Волині - історик

На основі проведених до цього часу досліджень немає підстав говорити про геноцид польського населення на Волині.

Про це заявив історик, директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий, повідомляє ZIK.

Коментуючи проект ухвали польського сейму про визнання ОУН-УПА злочинними організаціями, які вчинили геноцид щодо польського населення Східних Кресів у 1939-1947 рр., він зазначив, що це питання політичне і не має нічого спільного з історичною наукою.

"Звичайно, це прикро, оскільки такі дії польських депутатів не ведуть до порозуміння і взаємної співпраці в подолання наслідків конфлікту на Волині, а, навпаки, ведуть до ескалації", – сказав Забілий.

За його словами, дати оцінку волинським подіям – це справа ще тривалих досліджень.

"Це справа істориків, а не політиків, оскільки історики мають зробити оцінку причин, масштабів і наслідків цієї трагедії. Тоді на основі цих досліджень політики мали б виробляти якісь, на мою думку, погоджені між українцями і поляками позиції. Якщо без лукавства, йде мова про порозуміння, взаємне прощення і примирення", – заявив він.

Історик зазначив, що на основі тих досліджень, які проведені на даний момент, немає підстав говорити про геноцид – хоча б тому, що однією з умов проведення геноциду є те, що частина населення, над яким вчиняється геноцид, не має можливості для збройного опору.

"Насправді ж була зовсім інша картина, - підкреслив Забілий. - Польське населення вело збройну боротьбу, а також мало свою самооборону. І діяв польський визвольний рух. Зокрема, його репрезентант – Армія Крайова. Отже, навіть з такої точки зору тут не може йти про якийсь геноцид".

Також він додав, що події на Волині – це взаємна трагедія двох народів, яка має глибоке коріння.

"Під час Другої світової війни між польським і українським підпіллям фактично велася повстансько-партизанська війна. На жаль, у цій війні було широко ангажоване цивільне населення. З обох боків чинилися злочини і воєнного характеру, і скеровані проти цивільного населення. Це треба визнавати, про це треба говорити, але з цього не потрібно робити політику, яка би вела до ескалації між двома народами", – підкреслив історик.

Як відомо, у сеймі Польщі зареєстровано проект ухвали про визнання ОУН-УПА злочинними організаціями, які вчинили геноцид щодо польського населення Східних Кресів у 1939-1947 рр.

Проектом ухвали пропонується визнати Організацію Українських Націоналістів, Українську Повстанську Армію, СС-Галичина і українську поліцію на німецькій службі злочинними організаціями.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.