Два храми УПЦ МП Черкащини перейшли на українську мову

У двох храмах УПЦ (Московського патріархату) на території Монастирищенського району Черкаської області мову богослужінь змінено з церковнослов'янської на українську.

Про це повідомляє "Газета.ua".

На зборах громади 136 мешканців сіл Халаїдове, Терлиця, Тарнава та Дібрівка підписалися під зверненням до владики Уманського і Звенигородського Пантелеймона, щоб у двох храмах на території цих сіл служба велася українською. І отримали дозвіл.

"Люди захотіли службу українською, бо на церковнослов'янській мові їм важко розуміти, - зазначив настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці в Халаїдовому Микола Богуславський. - Одна жінка, послухавши вінчання українською, підійшла й каже: "Батюшка, я 20 років вінчання чула, але не знала, про що говорять. А тепер усе зрозуміла".

За словами настоятеля, богослужіння українською мовою було санкціоноване ще 1921 року. Синод єпископів України дозволив це робити у парафіях, де цього бажають люди більшістю у дві третини голосів.

"Мова виховує патріотизм, - підкреслив Богуславський. - Я читав книжку закарпатського письменника Івана Хланти. Він наводить такий приклад. У церкві священик говорить "І ще молимось за Богом бережену Українську державу, уряд і військо її". А по-слов'янськи це звучить так: "Еще молимся о Богохранимей стране нашей, властех и воинстве ея". Cлов'янський варіант не викликає у людини патріотичних емоцій".

За словами священника, коли сталося розділення на Київський і Московський патріархат. УПЦ КП почала асоціюватись з українською православною церквою: "А Московський [патріархат] — ніби російська. Але ми теж українська церква. У багатьох храмах Московського патріархату службу проводять українською. Наприклад, у Києві в Храмі Преображення Господнього".

"Двоє людей звинуватили нас у тому, що хочемо перейти до Київського патріархату, - зазначив настоятель. - Але це не так. Владика Черкаський Софроній сам читає Євангеліє й акафіст українською, і це нікого не дивує. Я пам'ятаю його слова "Ми, мабуть, єдиний народ на світі, який соромиться своєї мови".

Як відомо, у лютому 2013 року керуючий справами УПЦ, митрополит Бориспільський Антоній заявив у Москві, що українська мова може використовуватися для богослужінь в УПЦ (Московського Патріархату).

Дивіться також:

Дядько і брат митрополита УПЦ Володимира були підпільниками ОУН

Амфілохій Почаївський - святий УПЦ МП, який допомагав УПА

В УПЦ МП молитовно пом'янули Петлюру і Коновальця

В Інституті СНД визнали, що російську мову придумали в Україні

Інші матеріали за темою "УПЦ МП"

Інші матеріали за темою "Мова"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.