Спецпроект

У Ялті відзначають 400-річчя дому Романових. ФОТО

У Лівадійському палаці-музеї, колишній резиденції останнього російського імператора Миколи II, відбулося відкриття виставки "Династія Романових в історії Криму".

Про це повідомляє прес-центр Ялти.

На виставці представлені репродукції, графічні та живописні роботи, книги, документи, елементи одягу, домашнього начиння із запасників шести кримських музеїв і Лівадійського палацу. З експонатів відзначають генеалогічне древо Романових, датоване XIX століттям, і копія указу Катерини II про приєднання Криму до Росії турецькою мовою.

Як зазначила ініціатор і головний організатор виставки хранителька Лівадійського палацу-музею Людмила Тихонова, всього експонується понад 200 робіт, кожна з яких по-своєму унікальна.

Директор Лівадійського палацу-музею Лариса Декушева подякувала керівництву кримських музеїв за допомогу в організації експозиції і уточнила, що виставка працюватиме до 31 жовтня.

Лівадійський музей

У рамках святкування 400-річчя Будинку Романових журналістам презентували новий ексклюзивний екскурсійний маршрут "Подорож царським ліфтом".

Як розповіла завідувачка науково-методичним відділом Лівадійського палацу-музею Валентина Шведова, ліфт був встановлений в 1911 році ялтинським архітектором Миколою Красновим і був проведений німецькою фірмою. Це один перших ліфтів у Криму. Вантажопідйомність ліфта 290 кілограмів, і вміщає він 2-3 людини, тому перевезення він здійснюватиме за попереднім замовленням туристичних фірм, а сам маршрут стане вечірнім.

"На початку екскурсії туристи отримають невелику історичну довідку про палац, а потім піднімуться на ліфті на дах палацу, де матимуть можливість помилуватися в телескоп на краси Ялти, після чого їм розкажуть про створення і розвиток нашого міста", - розповіла Шведова.

 

Реставратори залишили ліфт у первозданному вигляді, зберігши кнопки виклику і дерев'яну обшивку. До відкриття цього маршруту в Лівадійському палаці готувалися більше трьох років. Головною заковикою були технічні моменти. Офіційно новий маршрут буде відкритий з 1 травня.

Крім того в рамках святкових заходів у Лівадійському палаці-музеї було організовано театралізовану виставу "Романови в особах". А 24 та 25 квітня КРУ "Лівадійський палац-музей" спільно з КРУ "Алупкінський палацово-парковий музей-заповідник" проведуть міжнародну наукову конференцію "Романови і Крим". 

На розгляд науковців-учасників конференції запропоновані наступні теми: історія династії Романових; святкування 300-річчя Російського імператорського дому в 1913 році; палаци і маєтки царської сім'ї; сім'ї російських імператорів та їх перебування в Криму; вплив царської сім'ї на розвиток Таврійської губернії; історія Лівадійського маєтку; історія, архітектура, краєзнавство і культура Криму; нащадки Романових за кордоном тощо.

 

25 квітня в Масандрівському палаці-музеї відбудеться презентація виставки "Дім Романових в гравюрах і літографіях XVII-XIX ст.".

Як відомо, у 2012 році на заводі шампанських вин у селищі Новий Світ (Судакська міськрада) відкрили пам'ятник імператору Миколі ІІ і князю Леву Голіцину.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.