Спецпроект

У Ялті відзначають 400-річчя дому Романових. ФОТО

У Лівадійському палаці-музеї, колишній резиденції останнього російського імператора Миколи II, відбулося відкриття виставки "Династія Романових в історії Криму".

Про це повідомляє прес-центр Ялти.

На виставці представлені репродукції, графічні та живописні роботи, книги, документи, елементи одягу, домашнього начиння із запасників шести кримських музеїв і Лівадійського палацу. З експонатів відзначають генеалогічне древо Романових, датоване XIX століттям, і копія указу Катерини II про приєднання Криму до Росії турецькою мовою.

Як зазначила ініціатор і головний організатор виставки хранителька Лівадійського палацу-музею Людмила Тихонова, всього експонується понад 200 робіт, кожна з яких по-своєму унікальна.

Директор Лівадійського палацу-музею Лариса Декушева подякувала керівництву кримських музеїв за допомогу в організації експозиції і уточнила, що виставка працюватиме до 31 жовтня.

Лівадійський музей

У рамках святкування 400-річчя Будинку Романових журналістам презентували новий ексклюзивний екскурсійний маршрут "Подорож царським ліфтом".

Як розповіла завідувачка науково-методичним відділом Лівадійського палацу-музею Валентина Шведова, ліфт був встановлений в 1911 році ялтинським архітектором Миколою Красновим і був проведений німецькою фірмою. Це один перших ліфтів у Криму. Вантажопідйомність ліфта 290 кілограмів, і вміщає він 2-3 людини, тому перевезення він здійснюватиме за попереднім замовленням туристичних фірм, а сам маршрут стане вечірнім.

"На початку екскурсії туристи отримають невелику історичну довідку про палац, а потім піднімуться на ліфті на дах палацу, де матимуть можливість помилуватися в телескоп на краси Ялти, після чого їм розкажуть про створення і розвиток нашого міста", - розповіла Шведова.

 

Реставратори залишили ліфт у первозданному вигляді, зберігши кнопки виклику і дерев'яну обшивку. До відкриття цього маршруту в Лівадійському палаці готувалися більше трьох років. Головною заковикою були технічні моменти. Офіційно новий маршрут буде відкритий з 1 травня.

Крім того в рамках святкових заходів у Лівадійському палаці-музеї було організовано театралізовану виставу "Романови в особах". А 24 та 25 квітня КРУ "Лівадійський палац-музей" спільно з КРУ "Алупкінський палацово-парковий музей-заповідник" проведуть міжнародну наукову конференцію "Романови і Крим". 

На розгляд науковців-учасників конференції запропоновані наступні теми: історія династії Романових; святкування 300-річчя Російського імператорського дому в 1913 році; палаци і маєтки царської сім'ї; сім'ї російських імператорів та їх перебування в Криму; вплив царської сім'ї на розвиток Таврійської губернії; історія Лівадійського маєтку; історія, архітектура, краєзнавство і культура Криму; нащадки Романових за кордоном тощо.

 

25 квітня в Масандрівському палаці-музеї відбудеться презентація виставки "Дім Романових в гравюрах і літографіях XVII-XIX ст.".

Як відомо, у 2012 році на заводі шампанських вин у селищі Новий Світ (Судакська міськрада) відкрили пам'ятник імператору Миколі ІІ і князю Леву Голіцину.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.