Спецпроект

Після Лувру Пінзеля виставили у торговому центрі Тернополя. ВІДЕО

Сім із восьми тернопільських скульптур Йоанна Ґеорґа Пінзеля виставили у арт-галереї ТРЦ "Подоляни". Однак громадськість здивована – чому Пінзеля після повернення із Франції виставили не у громадському музеї, а у приватній структурі.

Про це повідомляють 20minut.

"Скульптури виставили у "Подолянах", тому що у краєзнавчому музеї поки немає достойних умов для них", - заявив заступник голови обладміністрації Петро Гоч.

"Кілька років тому у Краєзнавчому музеї виставляли роботи Пінзеля, я задля цього приїжджала у Тернопіль, - зазначила одна із відвідувачок Богдана Демчук. – Але виставка тоді не була популярною.  Але після того, як ці скульптури забрали у Лувр, вони раптом стали мегапопулярними, і всі раптом наче прозріли та почали бачити у них неймовірну красу".

За словами керівника ТРЦ Василя Чубака, у приміщенні галереї дотримано відповідний температурний режим та вологість, також забезпечно надійний захист.

 Фото: poglyad.te.ua

"Приміщення категорично не пристосоване до експонування такого роду пам'яток, оскільки не обладнане приладами, які контролюють та відповідно зволожують приміщення, - заявила генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв Лариса Разінкова-Возницька. 

За словами Разінкової, майже всі твори, виставлені у арт-галереї ТРЦ, мали численні осипи та вздуття фарбового шару з ґрунтом, і твори Пінзеля "чекає найближчим часом така ж участь". Цьому сприяє і різкий перепад температури протягом доби, оскільки конструкція дахового покриття складається з гофрованих металевих листів.

Виставка організована "за сприяння" голови Тернопільської ОДА

Виставка у "Подолянах" триватиме два тижні. Квиток у арт-галерею для дорослих коштує 15 гривень. Для студентів – 10, а для учнів - 5 гривень.

Планується, що у Краєзнавчому музеї пізніше відкриється постійна експозиція восьми робіт Іоана Георга Пінзеля. На відкриті виставки у "Подолянах" на благодійному аукціоні збирали кошти на ремонт зали музею, у якій облаштують цю експозицію.

У січні 2013 року повідомлялося, що у зв'язку з ремонтом костелу кларисок у Львові, де розміщено експозицію єдиного у світі Музею Пінзеля (у приміщенні тече дах), побачити роботи скульптора можна буде у Львівській галереї мистецтв.

Виставка робіт Йоанна Ґеорґа Пінзеля в Луврі тривала з 21 листопада 2012-го до 25 лютого 2013 року. Скульптури Пінзеля виставили у каплиці Сен-Шапель, одному з найпрестижніших виставкових залів музейного комплексу.

Відвідувачам демонстрували роботи майстра, що зберігаються в музеї Пінзеля у Львові та краєзнавчих музеях Тернопільщини та Івано-Франківщини, а також скульптури з церков. З запланованих 28 експонатів у Франції побували тільки 27.

Кам’яну скульптуру Св. Онуфрія (єдина кам'яна робота, вона мала стати центром експозиції) до Лувру так і не віддала релігійна громада УПЦ Київського патріархату села Рукомиш Бучацького району Тернопільської області. Не допомогло навіть особисте втручення міністра культури Михайла Кулиняка.

У жовтні 2010 року львівські інтелектуали розпочали ініціативу з присвоєння аеропорту Львова імені Пінзеля, але вона не увінчалася успіхом.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.