У Німеччині виявили 50 наглядачів Аушвіца. Хочуть засудити, як Дем'янюка

Німецьке відомство, що займається розслідуванням злочинів націонал-соціалізму, вийшло на слід 50 колишніх наглядачів нацистського концтабору "Аушвіц" (Освенцим).

Про це повідомляє Westdeutsche Allgemeine Zeitung.

Колишні наглядачі таборів смерті, яким зараз приблизно по 90 років, проживають по всій Німеччині. Слідчим уже відомі їхні імена та адреси. Всім їм загрожує звинувачення у співучасті в убивстві.

Прокурор Курт Шрімм, який останні 13 років очолює Центральне відомство управлінь юстиції земель ФРН з розслідування націонал-соціалістських злочинів, зазначив, що вважає справу проти наглядачів перспективною - навіть незважаючи на те, що через нестачу свідків вину підозрюваних довести буде складно .

При цьому він апелює до справи Івана Дем'янюка, яку вдалося довести до винесення обвинувального вироку.

Нагадаємо, у 2011 році німецький суд засудив колишнього червоноармійця Івана Дем'янюка (американського українця) до п'яти років в'язниці за "співучасть у вбивстві" 28 тисяч людей під час служби охоронцем у нацистському таборі смерті Собібор.

Прокуратура базувала свої обвинувачення на посвідченні, згідно з яким пан Дем’янюк належав до підрозділу СС "Травники", члени якого працювали в таборах охоронцями. Свідків, які б бачили Дем’янюка у таборі в ролі охоронця, не було.

Суд відкинув вимогу адвокатів про те, що має бути подано більше доказів на процесі, який тривав майже півтора роки. Адвокати підсудного стверджували, що посвідчення було підробкою КГБ. Але фахівці на процесі визнали документ справжнім.

Більшість свого життя Іван Дем'янюк був американським громадянином (1952-1986 і 2001-2004), але народився він на Вінничині. У віці 22 роки боєць Червоної армії Дем'янюк потрапляє в нацистський полон у Криму, звідти - в табір для військовополонених у Польщі. Там колишній червоноармієць згоджується стати на службу Третьому рейху.

В 1951 році Дем'янюк емігрував до США, працював на автомобільному заводі в Огайо. Він отримав американське громадянство, але був його позбавлений у 2004-му.

Дем’янюк провів 8 років (1986-1994) під вартою в Ізраїлі у 80-х роках. У 1988-му його було засуджено до смерті в Ізраїлі за злочини в таборі "Треблінка", але той вирок було скасовано після того, як з’явилися нові докази, які підтвердили причетність до цих злочинів іншої людини.

"Процес над Дем'янюком - спроба поділити провину, - сказала у 2011 році посол України в Німеччині Наталія Зарудна. - При цьому німецька преса не забувала вказувати на невідповідність ситуації: адже в 1950-х в Німеччині було виправдано багатьох солдат та офіцерів, які служили в таборах - якраз із формулюванням, що вони тільки виконували накази. А от щодо Дем'янюка така формула спрацювала тільки частково".

Дем'янюк помер у березні 2012 року, не дочекавшись розгляду апеляції у своїй справі.

Жіноче обличчя Норильського повстання

65 років тому 26 травня розпочалося Норильське повстання політичних в’язнів ГУЛАГу. Найдовше в історії – тривало 72 дні: до 4 серпня 1953 р. Його особливістю була активна участь у ньому жінок 6-ї жіночої зони, більшість з яких – українки.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".