Спецпроект

На Львівщині - проти розпалювання ворожнечі між поляками й українцями

Асоціація громадських організацій Львівщини просить не розпалювати ворожнечу між українським і польським народами.

Про це йдеться у розповсюдженій асоціацією заяві.

Ось її текст:

Історія польсько-українських стосунків має складні, інколи драматичні, періоди, які в кінцевому рахунку призводили до трагічних наслідків для обох народів, і з яких користали інші.

Та з відновленням у кінці ХХ століття своєї незалежності, українці і поляки зробили мудрі висновки з минулого, устами своїх президентів, релігійних діячів взаємно попросили вибачення і простили один одного за минуле та почали спільно в мирі та взаємодопомозі будувати польсько-українські стосунки.

Та коли ці добросусідські відносини, що вже почали давати гарні плоди, не вписувались у чиїсь імперіалістичні плани, нас, як це вже нераз було, знову почали нацьковувати один на одного.

Напередодні підписання Україною угоди про Асоціацію з Євросоюзом окремі польські псевдовчені, а за ними і деякі політики, спираючись на фальшиві факти і відверті наклепи, розпалюють антиукраїнську істерику, звинувачуючи українців у геноциді проти поляків.

До цієї кампанії синхронно з українського боку приєднується команда відомого українофоба, активного лобіста інтересів північного сусіда, В.Колісніченка, а також розгортається так званий "антифашистський" рух оскаженілих українофобів та прихильників Митного союзу.

До них дивним чином долучаються деякі галицькі лжепатріоти, котрі перекладають і популяризують в Україні ці антиукраїнські опуси, засновані здебільшого на недостовірних фактах і бездоказових твердженнях.

За усім цим виразно простежується рука єдиного ляльковода. Свідомо чи несвідомо такі "дослідники" та "інтелектуали" об`єктивно виступають ворогами не тільки українського, а й польського народів.

Дивує й обурює їхнє патологічне намагання сіяти ворожнечу, провокувати нове протистояння, щоби знову лилася українська і польська кров на догоду ненаситним вампірам з Півночі.

Громадськість Львівщини різко засуджує будь-які спроби посварити наші народи. Ми закликаємо польських побратимів не піддаватися на ворожі провокації. Не можна жити минулим. Треба разом, у злагоді, будувати спільний європейьский дім, у якому будемо жити ми і наші нащадки. Тож акцентуємо увагу на тому, що нас об'єднує, а не на тому, що роз'єднує.

Під заявою підписалися:

Конгрес української інтелігенції Львівщини
Львівське регіональне суспільно-культурне товариство "Надсяння"
Львівське крайове Братство ОУН-УПА
Львівське обласне Товариство політв'язнів і репресованих
Львівська обласна організація Спілки офіцерів України
Львівська організація Національної cпілки письменників України
Львівське обласне відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів
Ліга творчої інтелігенції Львівщини
Львівське відділення Союзу українок
Львівська обласна організація Спілки політв'язнів України
Суспільно-культурне товариство "Любачівщина"
Львівська обласна організація "Лемківщина"
Львівське обласне суспільно-культурне товариство "Холмщина"
Львівська крайова організація Асоціації українських правників
Львівське міське Товариство "Тернопільщина"
Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів Львівщини

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.