Спецпроект

У Львові вшанують в'язнів, розстріляних НКВД у 1941 році

Hа спомин про численні жертви розстрілів НКВД у тюрмах Західної України в червні 1941 року в "Тюрмі на Лонцького" (Львів) відбудеться музично-драматичне дійство "Ніч без світанку".

Захід приурочений до пам’ятної дати — 21 червня 1941 року розпочалася німецько-радянської війни. Ця подія відкрилася кривавою сторінкою в історії Західної України, коли у всіх її тюрмах співробітники НКВД вчинили масові розстріли ув’язнених людей.

Так, лише за даними офіційних документів НКВД у Тюрмі № 1, знаній як "Тюрма на Лонцького", було убито 1681 особу.

Однак, як підкреслюють історики, ці ж документи свідчать, що насправді кількість жертв була набагато більшою, адже людей, схоплених в облавах в останні дні перед війною, не обліковували у в’язниці належним чином.

Час і місце: 21 червня, п’ятниця, 19:00. Львів, Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (вул. С. Бандери, 1).

Програма заходу передбачає інсталяцію у в’язничному подвір’ї фотовиставки "Галицькі портрети", декламування поезії Василя  Симоненка та Василя Стуса та фрагментів роману Юрія Винничука "Танго смерті" й дослідження Інни Федущак та Олега Романіва "Західноукраїнська трагедія: 1941", а також струнне виконання елегійних творів українських  та чужоземних композиторів.

Ініціатор і художній керівник проекту — диригент Львівської опери, заслужений артист України Мирон Юсипович, з участю акторів майстерні "Мистецький простір" під керівництвом режисера Уляни Мороз та музикантів академічного камерного оркестру "Віртуози Львова".

Захід підтримали Львівська обласна рада та Львівська облдержадміністрація.

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" діє від червня 2009 року у пам’ятці історії — в’язничній споруді 1923 року, де в різні періоди містилася слідча тюрма репресивних органів трьох окупаційних режимів: польського, нацистського та радянського.

22-28 червня 1941 року співробітники НКВД вчинили в тюрмі на Лонцького масові розстріли політичних в’язнів, внаслідок яких загинула 1681 особа. Тепер тут меморіал та найбільший в Україні музей із збереженою унікальною в’язничною автентикою.

За твердженням деяких істориків, 30 червня-1 липня 1941 року поблизу тюрми на Лонцького відбувався також погром єврейського населення. Деякі науковці не згодні з таким твердженням.

Дивіться також про розстріли НКВД 1941 року:

Частина 1: Розстріли у Львівській тюрмі. Як це було (ФОТО)

Частина 2: Трагедія Саліни. НКВД зробило соляну шахту братською могилою

Частина 3: Знищення в'язнів у Луцькій тюрмі. 70 років бійні НКВД

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.