Спецпроект

У Львові вшанують в'язнів, розстріляних НКВД у 1941 році

Hа спомин про численні жертви розстрілів НКВД у тюрмах Західної України в червні 1941 року в "Тюрмі на Лонцького" (Львів) відбудеться музично-драматичне дійство "Ніч без світанку".

Захід приурочений до пам’ятної дати — 21 червня 1941 року розпочалася німецько-радянської війни. Ця подія відкрилася кривавою сторінкою в історії Західної України, коли у всіх її тюрмах співробітники НКВД вчинили масові розстріли ув’язнених людей.

Так, лише за даними офіційних документів НКВД у Тюрмі № 1, знаній як "Тюрма на Лонцького", було убито 1681 особу.

Однак, як підкреслюють історики, ці ж документи свідчать, що насправді кількість жертв була набагато більшою, адже людей, схоплених в облавах в останні дні перед війною, не обліковували у в’язниці належним чином.

Час і місце: 21 червня, п’ятниця, 19:00. Львів, Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (вул. С. Бандери, 1).

Програма заходу передбачає інсталяцію у в’язничному подвір’ї фотовиставки "Галицькі портрети", декламування поезії Василя  Симоненка та Василя Стуса та фрагментів роману Юрія Винничука "Танго смерті" й дослідження Інни Федущак та Олега Романіва "Західноукраїнська трагедія: 1941", а також струнне виконання елегійних творів українських  та чужоземних композиторів.

Ініціатор і художній керівник проекту — диригент Львівської опери, заслужений артист України Мирон Юсипович, з участю акторів майстерні "Мистецький простір" під керівництвом режисера Уляни Мороз та музикантів академічного камерного оркестру "Віртуози Львова".

Захід підтримали Львівська обласна рада та Львівська облдержадміністрація.

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" діє від червня 2009 року у пам’ятці історії — в’язничній споруді 1923 року, де в різні періоди містилася слідча тюрма репресивних органів трьох окупаційних режимів: польського, нацистського та радянського.

22-28 червня 1941 року співробітники НКВД вчинили в тюрмі на Лонцького масові розстріли політичних в’язнів, внаслідок яких загинула 1681 особа. Тепер тут меморіал та найбільший в Україні музей із збереженою унікальною в’язничною автентикою.

За твердженням деяких істориків, 30 червня-1 липня 1941 року поблизу тюрми на Лонцького відбувався також погром єврейського населення. Деякі науковці не згодні з таким твердженням.

Дивіться також про розстріли НКВД 1941 року:

Частина 1: Розстріли у Львівській тюрмі. Як це було (ФОТО)

Частина 2: Трагедія Саліни. НКВД зробило соляну шахту братською могилою

Частина 3: Знищення в'язнів у Луцькій тюрмі. 70 років бійні НКВД

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.