Спецпроект

У Львові вшанують в'язнів, розстріляних НКВД у 1941 році

Hа спомин про численні жертви розстрілів НКВД у тюрмах Західної України в червні 1941 року в "Тюрмі на Лонцького" (Львів) відбудеться музично-драматичне дійство "Ніч без світанку".

Захід приурочений до пам’ятної дати — 21 червня 1941 року розпочалася німецько-радянської війни. Ця подія відкрилася кривавою сторінкою в історії Західної України, коли у всіх її тюрмах співробітники НКВД вчинили масові розстріли ув’язнених людей.

Так, лише за даними офіційних документів НКВД у Тюрмі № 1, знаній як "Тюрма на Лонцького", було убито 1681 особу.

Однак, як підкреслюють історики, ці ж документи свідчать, що насправді кількість жертв була набагато більшою, адже людей, схоплених в облавах в останні дні перед війною, не обліковували у в’язниці належним чином.

Час і місце: 21 червня, п’ятниця, 19:00. Львів, Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (вул. С. Бандери, 1).

Програма заходу передбачає інсталяцію у в’язничному подвір’ї фотовиставки "Галицькі портрети", декламування поезії Василя  Симоненка та Василя Стуса та фрагментів роману Юрія Винничука "Танго смерті" й дослідження Інни Федущак та Олега Романіва "Західноукраїнська трагедія: 1941", а також струнне виконання елегійних творів українських  та чужоземних композиторів.

Ініціатор і художній керівник проекту — диригент Львівської опери, заслужений артист України Мирон Юсипович, з участю акторів майстерні "Мистецький простір" під керівництвом режисера Уляни Мороз та музикантів академічного камерного оркестру "Віртуози Львова".

Захід підтримали Львівська обласна рада та Львівська облдержадміністрація.

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" діє від червня 2009 року у пам’ятці історії — в’язничній споруді 1923 року, де в різні періоди містилася слідча тюрма репресивних органів трьох окупаційних режимів: польського, нацистського та радянського.

22-28 червня 1941 року співробітники НКВД вчинили в тюрмі на Лонцького масові розстріли політичних в’язнів, внаслідок яких загинула 1681 особа. Тепер тут меморіал та найбільший в Україні музей із збереженою унікальною в’язничною автентикою.

За твердженням деяких істориків, 30 червня-1 липня 1941 року поблизу тюрми на Лонцького відбувався також погром єврейського населення. Деякі науковці не згодні з таким твердженням.

Дивіться також про розстріли НКВД 1941 року:

Частина 1: Розстріли у Львівській тюрмі. Як це було (ФОТО)

Частина 2: Трагедія Саліни. НКВД зробило соляну шахту братською могилою

Частина 3: Знищення в'язнів у Луцькій тюрмі. 70 років бійні НКВД

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.

Чеський Нобель: Ярослав Сейферт

Телеведучий державного телебачення Чехословаччини, сидячи на невиразному блакитному тлі в студії, так само невиразно вичавив з себе повідомлення: «Сьогодні в Стокгольмі вручили Нобелівську премію з літератури також народному митцеві Ярославові Сейферту». Надворі був 1984 рік, і реверанс Нобелівського комітету в бік письменника соціалістичної Чехословаччини був для пізньо-тоталітарного режиму радше проблемою, ніж визнанням